Не зважаючи на складну ситуацію на фронтах війни, на тиск та постійні обстріли Росії території України, на постійні руйнування, українська держава не може не готувати плани поточного відновлення, та перспективного. Фактично, процеси відновлення розпочалися буквально з перших місяців війни, коли найбільш критична фаза війни, під час якої саме існування української держави стояло під питанням вже минула. Проте ще тоді не було розуміння масштабів відновлення. Особливо це відносилося до житлового, комунального, промислового та інших фондів. Поступово прийшло розуміння масштабів, потреб, викликів, почали активно впроваджуватися широкі програми відновлення – державні, від міжнародних донорів, партнерів. Але водночас, і це логічно, почали проявлятися проблеми, виникати нові виклики. У даному матеріалі ми проаналізували експертні думки, дослідження, аналітику, та систематизували проблеми та виклики, з якими на кінець 2025 року стикається Україна під час реалізації програм відновлення. І які закладають підвалини проблемних питань на наступний рік.
Контроль відновлення
Станом на кінець 2025 рік Україна стикається з низкою ключових викликів, пов’язаних з відбудовою, які охоплюють безпеку, фінанси, економіку, соціальну сферу та управління. Хоча відновлення триває, і є значні здобутки, війна продовжує чинити деструктивний вплив на цей процес.
Виклики
Безпекові
Триваюча війна: Основною перешкодою залишається повномасштабна агресія Росії, що триває. Регулярні ракетні та авіаційні удари по цивільній та енергетичній інфраструктурі, як це спостерігалося у 2025 році, сповільнюють відновлення, знищуючи вже відновлені об’єкти і створюючи постійну загрозу.
Розмінування: Знешкодження вибухонебезпечних предметів є критичним, але вкрай повільним процесом, що обмежує доступ до багатьох територій і робить небезпечною роботу з відбудови та сільськогосподарську діяльність.
Фінансові та економічні
Колосальні потреби у фінансуванні: За оцінками Світового банку, Україна потребує сотні мільярдів доларів на відбудову. Значні потреби у фінансуванні на 2025 рік, за даними Мінфіну, становлять $17,3 млрд лише для покриття дефіциту бюджету. Це вимагає постійного залучення зовнішньої допомоги та ефективного розподілу коштів.
Залежність від зовнішньої допомоги: Незважаючи на позитивні зрушення, наприклад, механізм використання заморожених активів РФ та програми з МВФ, Україна все ще сильно залежить від фінансової підтримки партнерів. Це створює вразливість, особливо з огляду на необхідність одночасно обслуговувати борги, накопичені у попередні роки.
Прозорість і ефективність використання коштів: Існує потреба в прозорих механізмах і якісному управлінні проєктами, щоб забезпечити ефективне використання виділених коштів. Досвід 2024 року показав, що неефективне планування і повільна реалізація проєктів уповільнюють процес відбудови.
Соціальні та демографічні
Демографічні втрати: Війна призвела до значних демографічних втрат, включаючи загиблих, поранених та масову міграцію населення. Відтік робочої сили і скорочення людського капіталу створюють серйозні проблеми для економічного відновлення.
Соціальна підтримка та житло: Необхідна підтримка для ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та інших уразливих груп населення. Особливо гостро стоїть питання відновлення та надання житла для сотень тисяч сімей, які втратили свої домівки.
Інфраструктурні та логістичні
Відновлення інфраструктури: Енергетична, транспортна та інша критична інфраструктура потребує масштабної відбудови. Робота ускладнюється постійними обстрілами, що вимагає швидкого реагування та значних капіталовкладень.
Проблеми з будівельною галуззю: Будівельна галузь стикається з проблемами, зокрема, з дефіцитом деяких імпортованих матеріалів, як-от листове скло, що може сповільнювати темпи будівництва.
Інституційні та правові
Реформування та державне управління: Відбудова потребує реформування державного управління, зокрема, удосконалення законодавчої бази, яка регулює відновлення. Необхідно посилювати антикорупційні заходи та забезпечувати прозорість на всіх етапах відновлення.
Координація зусиль: Ефективне відновлення можливе лише за умови тісної координації між урядом, бізнесом, міжнародними партнерами та місцевими громадами.
Загальними проблемами відбудови України у 2025 році є продовження війни, що призводить до нових руйнувань, корупційні ризики, брак фінансування, нестача кваліфікованої робочої сили та затримки в реалізації проєктів. Крім того, існують виклики, пов’язані з внутрішнім переміщенням населення, логістикою, посиленням екологічних проблем та невизначеністю щодо використання заморожених російських активів.
Проблеми
Продовження військових дій: Бойові дії та постійні обстріли, особливо вздовж лінії фронту, спричиняють нові руйнування критичної та соціальної інфраструктури, житлового фонду та промислових об’єктів. Це ускладнює планування та реалізацію відновлювальних робіт, особливо в прифронтових регіонах.
Брак фінансування: За оцінками, лише на 2025 рік Україна зіткнулася з дефіцитом фінансування для відновлення у розмірі близько 10 мільярдів доларів. Хоча міжнародні партнери задекларували підтримку, отримані кошти не повністю покривають усі потреби. Затримки з використанням заморожених російських активів також залишаються проблемою, оскільки деякі країни ЄС вимагають додаткового юридичного аналізу.
Дефіцит робочої сили: Мобілізація чоловічого населення, а також виїзд кваліфікованих спеціалістів за кордон, призвели до гострої нестачі кадрів у будівельній та інших галузях. Це спричиняє зростання зарплат і обмежує виробничі можливості, необхідні для масштабної відбудови.
Корупційні ризики та прозорість: Незважаючи на акцент на прозорості та координації на міжнародному рівні, зберігаються ризики корупції. Недосконалий відбір проєктів, низька якість кошторисної документації та слабкий менеджмент на місцях призвели до значних затримок у реалізації проєктів ще у 2024 році.
Логістичні труднощі: Воєнний конфлікт, блокування кордонів і перебої в ланцюгах постачання у 2025 році продовжують ускладнювати доставку необхідних матеріалів. Це підвищує вартість логістики та затягує строки виконання будівельних робіт.
Нестача інституційної спроможності: На місцевому рівні спостерігається обмежена інституційна спроможність для ефективного управління великими проєктами відновлення. Це уповільнює процес підготовки та реалізації робіт.
Проблеми з гуманітарним розмінуванням: Значні території України залишаються замінованими, що створює значні перешкоди для відновлення сільського господарства, інфраструктури та повернення населення до своїх домівок. За оцінками, на розмінування потрібно близько 30 мільярдів доларів.
Невизначеність та втома донорів:Політичні зміни та економічні виклики у країнах-партнерах можуть призвести до зменшення підтримки або до “втоми від України”, що загрожує стабільному фінансуванню.
Екологічні проблеми:Війна посилює екологічні ризики, що створює додаткові виклики для відновлення, зокрема забруднення довкілля, спричинене руйнуванням промислових об’єктів та інфраструктури.
