Тільки на п’яту добу українського наступу на Харківщині російська пропаганда оговталася, та видала в ефір виправдання та обґрунтування того, що відбувається з окупаційними військами в цьому регіоні. Але нічого геніального, крім ще одного брехливого варіанту на тему – все йде по плану – придумано не було.
Наступ Збройних сил України розпочався на півдні Харківщини у ранні години 6 вересня. За оцінками експертів з позиції сьогоднішнього дня, такі дії ЗСУ для окупантів були неочікувані і несподіваними. І у перші дні наступ розвивався блискавично – тільки за перші дві доби українська армія просунулася на 50-60 км. Неповоротка бюрократична військова машина рф не встигала реагувати на події ні на полі бою, ні у інформаційному просторі.
Лише учора надвечір так зване міноборони рф заявило наступне (дослівно мовою оригіналу):
«Для достижения целей СВО по освобождению Донбасса принято решение перегруппировать российские войска в районах Балаклеи и Изюма для наращивания усилий на Донецком направлении.
С этой целью в течение трёх суток проведена операция по свертыванию и организованной переброске изюмско-балаклейской группировки войск на территорию Донецкой народной республики.
В ходе операции по перегруппировке российских войск на Донецкое направление нанесены авиационные, ракетные и артиллерийские удары по позициям армии Украины.
В ходе этой операции проведён ряд отвлекающих и демонстрационных мероприятий с обозначением реальных действий войск. В целях недопущения ущерба российским войскам, по противнику наносилось мощное огневое поражение с применением авиации, ракетных войск и артиллерии». http://surl.li/cyzyg
Ну тобто класика жанру пропаганди – ми біжимо і тікаємо, але за чітким планом. Це все нагадує «жест доброй воли» у березні-квітні 2022 року, коли подібним чином, після численних поразок та загрози локальних оточень, окупанти залишили тимчасово окуповані території Київської, Чернігівської, Сумської областей. Але теж виправдали це «заходами, які чітко вписуються у графіки та плани спецоперації» – мовляв ми так із самого початку і хотіли зробити. Зайти на Чернігівщину і Київщину багатокілометровими колонами, втратити спаленими і захопленими сотні одиниць сучасної техніки, покласти декілька десятків своїх солдатів, вчинити масові акти мародерства та вбивств… А потім «за планом», покидати ще більше техніки і відійти на свою території. Логіка «сотого рівня».
Але ми що тоді, що зараз чудово розуміємо що відбувалося і відбувається.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомив, що на 9 вересня українські сили встановили контроль над 2 500 кв. км. в Харківській області, а російські сили та окупаційна влада в тилу окупованих районів Харківської області «в паніці зміцнює російські позиції». http://surl.li/cyzye
ISW вказує на «високу швидкість українського просування». Українські сили взяли під контроль, або оточили декілька містечок і російські сили під Ізюмом, ймовірно, все більше ізольовані, йдеться в повідомленні британського відомства.
Українські ЗСУ в суботу повідомили про захоплення Куп’янська. Через це місто йдуть поставки на лінію фронту на Донбасі.
Станом на вечір 10 вересня вже було відомо про звільнення ще одного важливого стратегічно міста на Харківщині – Ізюм.
