Вчора пізно ввечері о 23 наші війська завдавати удару по понтонній переправі, яку окупанти збудували під Антонівським мостом.
Ще 19 жовтня з’явилися супутникові знімки, на яких було видно, що цю переправу росіяни використовують для перекидання військової техніки. Вдень вони прикривали переправу цивільними, влаштувавши через неї “добровільну евакуацію”, а вночі їхали військові та посібники окупантів.
Одразу після прильоту самозванець Рогов почав коментувати для ТАСС та РІА Новості, що обстріляли навмисне колону цивільних, є загиблі і поранені. Потім цю ж інформацію озвучували місцеві гауляйтери. Для гостроти сюжету писали “в тому числі діти”.
Це знову чергові фейкові перекручування фактів від росіян.
ТЕЗА 1: Фейк про кількість прильотів
Всі одноголосно повідомляють, що летіло 12 ракет HIMARS (як спікери вночі на льоту визначили тип ракети – окрема загадка) з яких 11 було знешкоджено ППО Росії. І нібито лише одна досягла мети.
Водночас в одному з перших повідомлень про подію повідомлялося про 6 вдалих “прильотів”. В сюжеті Ізвєстій якийсь херсонський колаборант, “дирєктор месного канала” Владімір, повідомляє, що він особисто бачив два вибухи на переправі, які сталися через певний інтервал і в різних між якими минув певний час. Йому повідомляли про більшу кількість , та він не весь час був на переправі, тому особисто підтвердив лише два.
Отже, є свідчення проросійського свідка, якому явно не на руку перебільшувати успіхи ЗСУ, про декілька вдалих прильотів. Водночас пропагандисти твердять, що збили всі ракети окрім однієї.
ТЕЗА 2: Версія про колону цивільних
Ще о 8:59 20 жовтня так звана Служба ГО та ЧС по Херсонській області розмістила оголошення для жителів Херсону про графік евакуації. Там чітко було зазначено, що понтонна переправа біля Антонівського мосту працює з 7:00 до 20:00.
Збройні Сили України чітко дотрималися цього графіку – здійснили обстріл непрацюючої переправи, на якій не могло бути цивільних.
Цивільних поблизу переправи не могло бути взагалі, тому, що в Херсоні діє комендантська година з 22:00 до 07:00. А обстріл, нагадаємо був о 23:00, тобто ЗСУ прочекали ще годину часу.
Тобто ЗСУ обрали максимально безпечний для цивільного населення Херсону час обстрілу понтонної переправи окупаційних військ.
До того ж за показами Владіміра прильоти прийшлися по переправі, а не по колоні, коли на міст лише заїхали перші дві машини. Спалених машин цивільних, як вночі брехали росЗМІ, насправді немає. Їх нема ні в нічному відео від Ізвестій, ні в денному сюжеті від пропагандиста Руденка. Навпаки на лобовому склі машини, яку пошкодило дрібними уламками, розміщено аркуш А4 з печаткою “директора”, який засвідчує, що це авто каналу “Таврія”.
А понівечена Газелька на відео – це взагалі вкрадена у Суспільного.Херсон службова машина. До речі Rustam Avdeev, колишній продюсер UA:Херсон, впізнав не лише авто, а і речі з власного кабінету, які “журналісти”-мародери намагалися вивезти з собою. https://t.me/info_zp/19164
Взагалі, на сьогоднішньому відео, де росіяни зображають слідчі дії, вони ж демонструють, що прильоти прийшлися по полотну Антонівського мосту. На самій переправі пошкоджень не фіксують. Тобто навіть не переправа була ціллю. Намагання прикрити переправу мостом – невдале інженерне рішення росіян. Міст прострілюється наскрізь, уламки летять на понтонну переправу. Що і підтвердили нічні прильоти.
Хто ж ті “цивільні”, що були на переправі
Брехню про звичайних цивільних постраждалих викривають самі ж росіяни. По-перше, у вищезгаданому сюжеті Ізвєстій про вибухи розповідає “директор канала”, який і рухався в колоні. Він повідомляє, що втратила свідомість інша їхня колєга, тобто теж працівниця медіа, загинув також “колєга з Пітєра, шеф”. І стверджує, що хтось дізнався і навмисно навів на їхню колону. Тобто евакуювалася в заборонений для цивільних час колона журналістів, яким військові видали спеціальний дозвіл і погодили переправу саме вночі. Чому? Для відповіді на це питання варто поглянути на особу та послужний список загиблого “колєги”.
Загиблий на переправі російський пропагандист Олег Клоков, якого прислали в Херсон очолити канал “Таврія”. Він не звичайний журналіст чи репортер. Його називають продюсером. Він дійсно “продюсував” ще під час Помаранчевої революції діяльність аж 13 знімальних груп від “Пєрвого канала” для цілодобової передачі картинки до Москви з важливих точок Києва. Робили це за підробними документами і зі зйомних квартир. Почерк відверто журналістський. До того як з’явитися на Першому та RT, Клоков вчився в Харківському авіаційному училищі, у військовому університеті Москви, на відділенні польської та арабської мов. Тобто класичний військовий розвідник. Після цього брав участь в обох Чеченських війнах нібито “зв’язківцем”. Поява такого “продюсера” в окупованому Херсоні абсолютно невипадкова. Це такий “старший воєнкор”.
Саме, тому що він та інші такі ж “журналісти” служили прямо чи опосередковано в спецслужбах Росії та окупаційній військовій владі тимчасово окупованої Херсонщини, їх і вирішили переправляти вночі, разом з військовими. А всі військові, спецслужбовці Росії та пособники окупантів – законні воєнні цілі під час воєнного стану.
