У ЄС-сегменті зафіксовано 430 унікальних джерел із 63 країн, сумарно близько 1,5 млн переглядів і 19,9 тис. реакцій у соціальних мережах. Веб-джерела подаються за охопленням видання (аудиторія), оскільки система не збирає для них кількість переглядів.
Застереження щодо динаміки. Завдання передбачало оцінку зростання кількості публікацій у країнах ЄС. Наявні вибірки охоплюють одне вузьке вікно (11 днів) без порівняльного періоду, тому твердження про «зростання» не обґрунтоване даними. Звіт описує поточний обсяг і структуру поширення; для висновку про динаміку потрібні вибірки за попередні місяці тим самим запитом.
Характерні ознаки структури впливу
Суцільне семантичне прочитання масиву (а не ключове фільтрування) виявило таку структуру поширення:
- Домінування неавтентичної мережевої інфраструктури. Мережа Pravda / «Portal Kombat» дала 255 публікацій через щонайменше 36 піддоменів, що імітують локальні видання країн ЄС (france., germany., uk., eu., italy., latvia., estonia.news-pravda.com тощо). Це штучна локалізація російського контенту, а не присутність незалежних ЄС-медіа.
- Друга координована веб-мережа — кластер «*sun / *times / *news.com» (europesun, polandsun, dutchsun, leedstimes, germanysun, dublinnews, mediterraneantimes та ін.): 16 публікацій, опублікованих синхронно (02.06, 14:11) ідентичним текстом — фейкова мережа «місцевих» англомовних видань.
- Державні російські ресурси (TASS, RT, RT.Doc, Sputnik, Міноборони РФ) виступають першоджерелами; їхні матеріали далі тиражуються мережами-ретрансляторами.
- Реального проникнення в редакційний мейнстрім ЄС не виявлено. Джерела з високою формальною аудиторією (напр. позначені як Digi24/Румунія, The Social Post/Італія) при перевірці виявились репост-акаунтами або коментарями, що поширюють проросійський контент, а не редакційними матеріалами цих медіа.
- Значний пласт масиву — щоденні зведення Міноборони РФ (≈231 публікація), де «іноземні найманці» згадуються побіжно у переліку уражених цілей; вони відокремлені від наративного ядра як фон.
- Низова реакція (коментарі) — 281 одиниця — рахується окремо від публікацій-поширювачів і відображає полеміку аудиторії в обидва боки.
Застереження щодо повноти збору (X / Twitter). У первинній вибірці присутні 111 дописів X, але близько 45% із них мають нульове значення переглядів — це не реальний нуль, а непідхоплена метрика. Окрема крос-перевірка платформи (див. розділ «Крос-перевірка сегмента X») підтвердила, що високопереглядові проросійські дописи на тему існують (зокрема ≈1 млн і ≈96 тис. переглядів) і первинною вибіркою були недозібрані. Тому показники по X в основних таблицях слід вважати заниженою оцінкою.
Характерні ознаки структури впливу
Суцільне семантичне прочитання масиву (а не ключове фільтрування) виявило таку структуру поширення:
- Домінування неавтентичної мережевої інфраструктури. Мережа Pravda / «Portal Kombat» дала 255 публікацій через щонайменше 36 піддоменів, що імітують локальні видання країн ЄС (france., germany., uk., eu., italy., latvia., estonia.news-pravda.com тощо). Це штучна локалізація російського контенту, а не присутність незалежних ЄС-медіа.
- Друга координована веб-мережа — кластер «*sun / *times / *news.com» (europesun, polandsun, dutchsun, leedstimes, germanysun, dublinnews, mediterraneantimes та ін.): 16 публікацій, опублікованих синхронно (02.06, 14:11) ідентичним текстом — фейкова мережа «місцевих» англомовних видань.
- Державні російські ресурси (TASS, RT, RT.Doc, Sputnik, Міноборони РФ) виступають першоджерелами; їхні матеріали далі тиражуються мережами-ретрансляторами.
- Реального проникнення в редакційний мейнстрім ЄС не виявлено. Джерела з високою формальною аудиторією (напр. позначені як Digi24/Румунія, The Social Post/Італія) при перевірці виявились репост-акаунтами або коментарями, що поширюють проросійський контент, а не редакційними матеріалами цих медіа.
- Значний пласт масиву — щоденні зведення Міноборони РФ (≈231 публікація), де «іноземні найманці» згадуються побіжно у переліку уражених цілей; вони відокремлені від наративного ядра як фон.
- Низова реакція (коментарі) — 281 одиниця — рахується окремо від публікацій-поширювачів і відображає полеміку аудиторії в обидва боки.
Застереження щодо повноти збору (X / Twitter). У первинній вибірці присутні 111 дописів X, але близько 45% із них мають нульове значення переглядів — це не реальний нуль, а непідхоплена метрика. Окрема крос-перевірка платформи (див. розділ «Крос-перевірка сегмента X») підтвердила, що високопереглядові проросійські дописи на тему існують (зокрема ≈1 млн і ≈96 тис. переглядів) і первинною вибіркою були недозібрані. Тому показники по X в основних таблицях слід вважати заниженою оцінкою.
Діаграма. Структура джерел ЄС-сегменту за типом
Майже половина публікацій (близько 56%) — координовані мережі та держ-медіа РФ; «незалежна» частка переважно складається з низових коментарів, а не редакційних матеріалів.
Виявлені наративи
За результатами вичитування виокремлено три основні наративи про найманців, три додаткові (споріднені) та одну окрему лінію поза темою найманців:
- Н1. Україна вербує найманців через дипломатичні представництва за кордоном.
- Н2. Іноземні найманці гинуть, потрапляють у полон, приречені (домінантний за обсягом і охопленням).
- Н3. Найманці — «гарматне м’ясо»; ЗСУ вербують іноземців через брак власних людей.
- Н4 (додатковий). Ветерани-найманці поповнять наркокартелі.
- Н5 (додатковий). Загиблих найманців таємно ховають/кремують за домовленістю Києва з країнами ЄС.
- Н6 (додатковий). Іноземні найманці — воєнні злочинці (катування, звірства).
- Окрема лінія. «Проти Росії воює 56 країн» (проксі-війна) — поза темою найманців, винесена окремо.
Наратив 1. «Україна вербує найманців через дипломатичні представництва»
Теза. ЗСУ нібито вербують іноземних найманців через посольства й консульства України за кордоном; це підноситься як «порушення Віденської конвенції 1961 року».
Масштаб. ЄС-сегмент — 16 публікацій. Фактичне охоплення в соцмережах мінімальне (≈26,5 тис. переглядів, 1 375 реакцій, 4 репости). 9 із 16 публікацій держ-афілійовані з РФ, 9 — позначені як скомпрометовані (DIS), 7 — піддомени мережі Pravda. Веб-ланки кількості переглядів не мають (система їх не збирає); їх характеризує лише потенційне охоплення видання.
Першоджерело і хронологія (ланцюг). Усупереч очікуванню, першим був не офіційний орган, а пропагандистський продукт:
- L1 — 25.05, 16:50: документальний фільм «Mercenaries» (RT.Doc) поширено через закордонні FB-сторінки Forbidden News (Нігерія, потенційне охоплення сторінки ≈242 тис.) та necenzurirano (Словенія): «найманці вербуються через українські посольства й посередників по світу». Фактичне охоплення цього допису — ≈5 086 переглядів (єдине помітне в усьому наративі).
- L2 — 27.05, 13:51: TASS (потенційне охоплення ≈3,1 млн) публікує заяву офіційної представниці СК РФ Світлани Петренко: «понад 1 000 обвинувачених найманців; вербування через дипмісії = порушення Віденської конвенції». Офіційна легітимізація вже запущеного наративу.
- L3 — 27.05, 14:55+: мережа Pravda (austria., news-pravda.com та ін.) дублює заяву Петренко англійською.
- L4 — 27.05, 20:56–21:12: російський Telegram-ланцюг («Раньше всех» → «1429 ZA ПРАВДУ») і 8 веб-клонів (crimea-news, sevastopol-news, zp-news, news-kiev) синхронно публікують блок «Спецоперація. Обстановка на 27 мая» з пунктом про дипвербування — у вікні 16 хвилин.
- Додатковий кут (TikTok, CartesDuMonde/Франція): «Україна легалізує найманство як дипломатичний інструмент».
Координація. Подвійна синхронність: двомовний запуск (EN 25.05 → RU/EN 27.05) і вузьке 16-хвилинне вікно ідентичних веб-публікацій 27.05. Ідентичний текст із різних джерел (near-duplicate) — ознака керованої ретрансляції, а не органіки.
Ефект. Слабкий резонанс. Попри першоджерела з великим потенційним охопленням (RT.Doc, TASS) і розгалужену мережу ретрансляції, фактична реакція аудиторії мінімальна: помітний лише RT.Doc-допис (≈5 тис. переглядів), решта ланок резонансу не зібрали. Наратив технічно запущено й розкладено мережею, але інтересу в аудиторії ЄС він не викликав.
Наратив 2. «Іноземні найманці гинуть і потрапляють у полон»
Теза. Іноземці, що воюють за Україну, масово гинуть, здаються або потрапляють у полон; служба Україні безнадійна й ганебна.
Масштаб. Домінантний наратив: 319 публікацій ЄС-сегменту, ≈1,1 млн переглядів соцмереж, 7 863 реакції, 1 314 репостів. 191 публікація держ-афілійована з РФ, 211 — DIS, 141 — мережа Pravda.
Ключовий кейс — полонений колумбієць. Обличчя наративу — Вільям Андрес Гальєго Орозко (бригада «Хартія»), полонений у Куп’янському напрямку. Топ-допис усієї кампанії — відео в акаунті Archive Warfare (X), 29.05, 14:00: ≈1 016 091 перегляд, 4 620 реакцій. Прикметно, що сама сторінка має лише ≈324 підписники — тобто понадмільйонне охоплення досягнуте вірусним поширенням за межі аудиторії, не органікою каналу. Сюжет розгорнуто RT/RT.Doc (потенційне охоплення RT ≈108 млн) у режисований формат «вдячності Росії» («I feel nothing but gratitude toward Russia»). Похідний кейс: телефон полоненого нібито видав дані іспанського найманця Переса Родрігеса («Шакал»), що «дозволило завдати ударів».
Актори і рівні поширення. L1 — держ-медіа РФ (RT, TASS, Slavyangrad). L2 — мережа Pravda (36 піддоменів під країни ЄС, сумарне потенційне охоплення ≈624 тис., проте медіана окремого домену лише ≈400 — інфраструктура радше «про запас», ніж реально читані сайти). L3 — друга мережа «*sun/*times»: синхронний кластер 02.06, 14:11 (europesun, polandsun, dutchsun, leedstimes, germanysun, irishsun, mediterraneantimes — ідентичний текст про Гальєго; дані про аудиторію цих доменів у системі відсутні). Національні підкейси: італієць Алекс Пінескі (ANSA), німець+британець у Запоріжжі, нігерієць, бразилець «Frank Castle».
Координація і неавтентичність. Дві окремі координовані веб-мережі (Pravda і «*sun») тиражують той самий контент ідентичним текстом у вузьких часових вікнах — класична ознака CIB. Висока концентрація DIS-джерел (211) підтверджує переважно неорганічний характер поширення.
Ефект. Єдиний наратив із реальним вірусним охопленням — за рахунок одного відео (Archive Warfare, понад 1 млн переглядів). Веб-мережі забезпечили широку присутність, але їхнє фактичне охоплення невідоме (перегляди не збираються), а потенційне — обмежене малою аудиторією окремих доменів. Тобто масштаб створено одним резонансним роликом плюс штучним тиражуванням, а не органічним інтересом аудиторії ЄС.
Наратив 3. «Найманці — гарматне м’ясо; вербування від відчаю»
Теза. ЗСУ через брак власних людей наймають іноземців «затикати діри», кидаючи їх у «м’ясорубку»; найманці — приречений розхідний матеріал.
Масштаб. 35 публікацій ЄС-сегменту, ≈215 тис. переглядів, 4 088 реакцій, 8 634 репости. Високий показник репостів при помірних переглядах указує на активну ретрансляцію вузьким колом.
Ключові меседжі. Заява Євгена Лисняка (окупаційна адміністрація) через TASS 28.05: «Київ найняв близько 400 латиноамериканських найманців у Харківській області, бойова ефективність нижча за очікувану». Ретрансляція мережею Pravda та агрегатором «Pravda USA». RT.Doc: найманці називають службу «сафарі», а самі «стають здобиччю». Sri Lankan / колумбійський кути як приклади «розхідного» іноземця.
Актори. L1 — TASS, RT.Doc; L2 — мережа Pravda (8 публікацій). Держ-афіл РФ — 10, DIS — 11.
Ефект. Помірний. Соцмережеві ланки дали ≈215 тис. переглядів і високий показник репостів (8 634) при цьому числі переглядів — ознака активної ретрансляції вузьким проросійським колом, а не широкого органічного інтересу. (Частина цього показника поділяється зі суміжним постом про «56 країн» — див. застереження в Додатку Б.)
Наратив 4 (додатковий). «Ветерани-найманці поповнять наркокартелі»
Теза. Після війни ветерани ЗСУ та іноземні найманці становитимуть загрозу як кадри для міжнародних наркокартелів.
Масштаб і джерело. ЄС-сегмент — 7 публікацій, усі держ-афіл РФ / DIS, 5 через мережу Pravda; у RU-сегменті — ширше (десятки веб-ретрансляцій). Першоджерело — заява засновника ЧВК Blackwater Еріка Прінса на Чорноморському безпековому форумі (Одеса), розтиражована «ПолітНавігатором» та RU-ресурсами. Поширення майже повністю веб-мережеве, тому фактичне охоплення невідоме (перегляди не збираються); соцмережеві ланки зібрали лише ≈340 переглядів.
Ефект. Слабкий резонанс у соцмережах. Наратив існує радше як «експертна» рамка для дегуманізації, ніж як вірусний сюжет; функціонує всередині проросійської мережевої інфраструктури.
Наратив 5 (додатковий). «Таємні поховання найманців за домовленістю з ЄС»
Теза. Загиблих іноземних найманців нібито таємно кремують і ховають без розголосу за «неформальними домовленостями Києва з країнами ЄС», аби приховати масштаб втрат.
Масштаб. 25 публікацій ЄС-сегменту, 13 держ-афіл РФ, 16 DIS, 11 через мережу Pravda. Поширення переважно веб-мережеве; фактичні перегляди не збираються, соцмережеві ланки дали ≈1,8 тис. переглядів.
Ключові меседжі. Кейс іспанця Переса Родрігеса («Шакал»): за RIA Novosti, «кремований і похований у таємниці, що відповідає неформальним домовленостям між Києвом і державами ЄС». Окремий кут — «поховання найманців у Грузії» (мережа Pravda). Цей наратив прямо змикається з Н1, додаючи ЄС-державам роль співучасників.
Ефект. Слабкий резонанс у соцмережах; функція — підсилення Н1 через мотив «змови ЄС». Реальне охоплення веб-ланок невідоме.
Наратив 6 (додатковий). «Іноземні найманці — воєнні злочинці»
Теза. Іноземні бійці причетні до катувань, звірств і воєнних злочинів проти мирного населення.
Масштаб. 34 публікації, 24 держ-афіл РФ, 25 DIS, 19 через Pravda; 257 репостів при дуже малому числі соцмережевих переглядів — знову ознака мережевої ретрансляції, а не органічного інтересу. Фактичне охоплення веб-ланок недоступне.
Ключові меседжі. Кейс боснійця/серба Давора Савічича, якому «висунуто звинувачення у воєнних злочинах»; узагальнені тези про «звірства найманців у Курській області». Подається переважно проросійською мережею.
Ефект. Слабкий резонанс у соцмережах; функція — морально-правова делегітимізація іноземців.
Окрема лінія. «Проти Росії воює 56 країн» (проксі-війна)
Поза темою найманців, винесено окремо за домовленістю. Теза — Росія воює не з Україною, а з «56 країнами» / «колективним Заходом». Першоджерело — заява Сергія Шойгу. 22 публікації ЄС-сегменту; значне число репостів. Прикметно, що цей пост поширювали в т.ч. опозиційні до РФ майданчики (NEXTA, білоруські акаунти) — як цитування/висміювання, тож напрям змішаний. Наратив дотичний до теми іноземців лише риторично і не належить до ядра «найманців».

