Останні два тижні триває без перебільшення, епічна битва за Сєвєродонецьк. Ще декілька днів тому здавалося, що місто ось-ось буде остаточно захоплено окупантами – ворог контролював до 80% його території, зайшов у центр, а бої точилися на окраїнах. Аж раптом інформаційне поле підірвала неймовірна звістка про контрнаступ українських Збройних сил у Сєвєродонецьку. І не просто контрнаступ, а дуже вдалий і результативний – за різними оцінками було повернуто більше половини міста. Звичайно, російська пропаганда, аби якось виправдати поразку, активно почала поширювати вкид, що контрнаступ провели не українці, а найманці – поляки і англійці. Мовляв, ЗСУ на таке не спроможна. Чому це брехня – пояснюємо.
Військове керівництво та місцева військова адміністрація не розголошують деталі операції ЗСУ. Але у загальних рисах вона виглядає наступним чином.
Сєвєродонецьк – чи не ключове місто на неокупованій частині Луганської області. І коли ворог поставив на меті захопити всю території Луганщини, було зрозуміло, що головний наступ окупантів розгорнеться саме в цьому напрямку. Тож ЗСУ заздалегідь підготувало план оборони міста і…, як виявилося – розробили план операції, що став для ворога сюрпризом.
Військам рф дали втягнутися у місто, проте його околиці та передмістя українська армія тримала дуже міцно. Станом на 1 червня за словами голови Луганської обласної військової адміністрації (ОВА) Сергія Гайдая, російські війська взяли під контроль близько 80% території Сєвєродонецька. Проте, це і була пастка. http://surl.li/cdgqb
З 1 на 2 червня ЗСУ перейшли у контрнаступ і вже до 5 червня звільнили 50% міста, про що так само в ефірі загальнонаціонального марафону оголосив Сергій Гайдай. http://surl.li/cdgqg
Такі дії для окупантів стали цілковитою несподіванкою, шоком. За повідомленнями військових, ворог має дуже великі втрати. Особливо (нарешті) дісталося славнозвісним кадирівським тік-ток військам. Їх підрозділи теж зайшли у місто, як другий ешелон і потрапили у пастку під удар. Як виявилося, російські війська мають слабку підготовку до ведення вуличних боїв на короткій дистанції, де підтримка артилерії практично неможлива.
На тлі такої катастрофи російських військ, пропаганда одразу почала шукати виправдання та ліпити фейки. Ключовим з них став вкид, що нібито контрнаступ здійснили не українські військові – «вони на це просто неспроможні». Це справа рук «польських та англійських найманців». У виправдання своєї «теорії змови», пропагандисти розповідали, що нібито весь ефір перемовин між військовими частина у Сєвєродонецьку «був забитий англійською і польською».
Цілком вірогідно, що підґрунтям для фейку слугували слова все того ж очільника ОВА Сергія Гайдая про те, що 3 червня на допомогу частинам ЗСУ, що вже вели наступ у місті, прибули підрозділи «Іноземного легіони», який воює у складі української армії. http://surl.li/cdgqy
Так дійсно, такий підрозділ є у складі Збройних сил України, але правильно він має назву «Інтернаціональний легіон». Ще 27 лютого 2022 року на тлі повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, Президент Зеленський офіційно зверненнувся до громадян іноземних держав, які прагнули б допомогти Україні у її боротьбі проти російської агресії, та запросив до лав ЗСУ. Відповідне звернення опубліковано на сайті Офісу Президента. http://surl.li/cdgrj
На початку березня вже був сформований Перший батальйон спеціального призначення «Інтернаціонального легіону». Його основу склали досвідчені ветерани та добровольці з Північної та Південної Америки, Європи, Азії, Бразилії, Венесуели, Мексики, Канади, США, Великої Британії, Грузії, Азербайджану, Іспанії, Франції, Польщі, Норвегії, Португалії та багатьох інших країн (більше 50-ти). Загально прийнята мова спілкування у підрозділі – англійська. http://surl.li/cdgrt
Тому цілком логічно, що командування ЗСУ перекинуло на підсилення контрнаступу саме такий підрозділ, бійці якого мають сучасний досвід вуличних боїв.
Тож головне в чому забрехалася російська пропаганда:
- «Інтернаціональний легіон» у складі ЗСУ – це не найманці, а добровольці. Так вони забезпечуються матеріально, мають зарплатню, але як і інші бійці Збройних сил;
- підрозділи легіону не були першими, які почали контрнаступ. Вони були направлені на посилення інших частин ЗСУ, які вже вели успішний наступ і громили окупантів;
- у «Інтернаціонального легіоні» служать не тільки поляки і англійці, а представники 52 країн (і напевно ще більшої кількості національностей);
- меседж про те, що «українці не спроможні провести таку операцію і це справа рук найманців» – продовження пропагандистського наративу, що рф в Україні воює з НАТО, ЄС, США, усім Світом, марсіанами. Аби якимось чином применшити сором поразки, пропагандисти нівелюють потужність і вміння ЗСУ, приписуючи перемоги над російськими військами міфічним найманцям, натівцям і т. ін.
