Спецслужби росіі створили черговий фейковий «документ», яким намагаються виправдати звірства та мародерства російської армії. За їхньою версією листочок з нашим тризубцем – це інструкція з поширення інформації серед цільової авдиторії України та росії. Мусимо зауважити – правдивої інформації. Так в «документі» рашисти фактично визнають зґвалтування, катування та мародерства своїх воєнних злочинців, за фейк вони намагаються видати лише масовість цих ганебних, звірств.
Але повернімося до аналізу «документу» з самого початку. Нагадаємо, його нібито знайшли на заводі ім.Ілліча в Маріуполі. Просто «найкраще» місце для проведення інформаційних операцій – під авіа та артилеристськими обстрілами, без електроенергії та тепла.
На першій сторінці ми бачимо тризуб, та й той не по центру, який за задумом фейкарів, має надавати офіційності і переконливості. Та й він не по це. Втім шапка військового документу, а саме на це натякає звання майора у підписі виглядає інакше: там буде штамп ліворуч і адресат праворуч
Далі замість назви офіційного документу стоїть дивне Тези+плани 21.03.22.
Наступним іде звернення: «Шановні друзі! Слава Україні!» Це очевидна калька з «Уважаємиє друзь‘я», а Слава Україні має переконати російського глядача, що це точно «націоналістична секретна переписка». Бо хто ж ще, мовляв, буде вітатися в Україні таким «страшним» гаслом. Насправді у нас у письмових виступах чи зверненнях воно використовується здебільшого в кінці.
В тексті в першому абзаці російським фейкарям завдяки Гугл транслейту майже вдається імітувати українську мову. Проте кульгає зміст. Так вони намагаються видати правдиву інформацію про втрати та відступ окупантських військ за «чутки», які нібито мають поширити «українські спецслужби» на російську цільову аудиторію.
Але вони викривають себе назвавши біженців «сепарами». Адже вимушених українських біженців, примусово «евакуйованих», а насправді депортованих на територію росіі сепарами ніхто не називає. У цього терміну інше значення та носії в Україні. До того ж логічно суперечливим є результат, до якого має призвести поширення повідомлення: завантаженість трас на росії, щоб ускладнити відступ військ, але ж відступу нібито немає.
В другій тезі знання української вже цілковито зрадило окупантам. Вони пишуть улюблену шкільну помилку – «відносяться» замість ставляться, та хиблять фразою, де з шести слів п’ять саме написані, а не перекладені з помилками: «массовість сгвалтуваній украінскіх жінок російськімі військовимі».
Далі в тексті справжню економічну та продовольчу кризу в росіі намагаються видати за фейк, який має поширювати СБУ для нагнітання паніки в росіі. Але в тому то і суть, що цукру в росіі немає не в соцмережах, а на полицях магазинів. І «транс-націнні компаніі», як пишуть «українською» автори фейку справді одна за одною припиняють співпрацю з країною-агресором, тому якщо не все, то частина іноземного обладнання таки «стане», цитуючи мову автора фейку.
І остання, але найвиразніша ознака підробки – це печатка на документі. Вигаданий Майор Дергаченко, за художнім замислом фейкарів, підтверджує «документ СБУ» печаткою … Міністерства закордонних справ України. Це печатка, яку ставлять під час легалізації документів для подальшого перекладу та пред’явлення за кордоном. На печатці напис «Міністерство закордонних справ України, Департамент консульської служби. Легалізація». Те, що фейкарі навіть не потрудились знайти печатку СБУ в інтернеті, свідчить про невисокий рівень підготовки і вартості цього фейку.
Проте на телеграм-каналах з мільйонним охопленням та сайтах сміттярках його вже рознесли, як справжній доказ.
Взагалі методика – нівелювати достовірність правдивої інформації, назвавши «фейком СБУ», одна з найпоширеніших, поряд з «анонсами» росіянами власних обстрілів чи вибухів і приписуванням їх ЗСУ.
