Вигадані сатиричні новини (які часто називають розважальними фейками) – неоднозначна, але цікава особливість сьогоднішнього інформаційного простору. Навіть в Україні існує декілька подібних сайтів. Здебільшого ці “новини” з гумором висміюють гострі теми сьогодення і позначається такий контент, як сатиричний. Проте, на тлі неймовріного поширення реальних фейків і часто низького рівня критичного мислення користувачів-читачів, подібні розважалочки сприймаються за чисту монету.
Так 10 грудня у соцмережі Facebook з’явилась новина про чоловіка, який порушив правила карантину і придбав заборонений для продажу у локдаун товар. Першими допис опублікували у пабліку «Киев Оперативный». У пості значилось, що у м. Буча по вул. Депутатській правоохоронці зупинили чоловіка, який ніби-то поводив себе дивно. Під час обшуку при ньому знайшли три пари шкарпеток – дві нових, з бірками, ще одні – використані. Патрульні викликали слідчих для з’ясування справи, ну а через соцмережі громадян попереджають, що купівля заборонених для продажу під час локдауну товарів ніби-то тягне за собою кримінальну відповідальність. Доповнили інформацію двома світлинами з порушником і його «товаром». Новину почали розповсюджувати інші групи соцмережі.
За день допис набув рекордної кількості поширень – понад 2,5 тисячі та понад 600 коментарів (не виключаємо, що частина з вподобальників – це ботові акаунти). Користувачі розділилися на два табори: для одних це був жарт, інші розцінили ситуацію як серйозний привід для хвилювань.
Допис, який «зачепив» багатотисячну українську аудиторію безумовно є фейком сатиричного гатунку. Однак, такі новини – це значно більше, а ніж просто гумор. Ми пояснимо чому.
СПРОСТУВАННЯ
Період жорсткого карантину розпочався в країні з 8-го січня. Згідно з Постановою Кабміну, продавати можна виключно продукти харчування, лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби гігієни, побутової хімії, засоби зв’язку, друковані ЗМІ, ветеринарні препарати, корми, насіння і засоби захисту рослин. Усі інші групи товарі не можна лише замовити через доставку.
На тлі заборони продажу побутових товарів з 8 по 24 січня, новий карантинний фейк став справжньою сенсацією, швидко розповсюдившись країною. Вірусний допис почали поширювати у регіональних групах. В залежності від регіону поширення, у публікації змінювали міста та назви вулиць. За дописами в соцмережі виходить, що одна й та ж ситуація одночасно відбувалась майже по всій країні. Зокрема, на вулицях Дніпра, у Кропивницькому, Херсоні, Житомирі та інших містах. У всіх постах – одні і ті ж фото затриманого та трьох пар шкарпеток. Оперативні світлини позначені водяним знаком Патрульної поліції. Щоправда, на фото із підозрюваним вказана локація, яка не збігається з місцем події, вказаним автором у новині.
У соцмережевій групі патрульних Івано-Франківська, відповідно, жодної інформації про крадія шкарпеток немає. Та більше, навіть відповідного фото в акаунті офіційної структури ми не знайшли. Не сходяться і водяні знаки на світлинах. Правоохоронці Івано-Франківська позначають свої світлини написом, розташованим у протилежному куті. Він оформлений в інші кольоровій гаммі. (скрін 5)
Світлина зі шкарпетками позначена водяним знаком Нацполіції. Хоча у дописі йде мова про патрульних поліцейських. Це дві різні структури, які мають відмінні функції. Фото зі шкарпетками також не значилось у дописах ані Патрульної поліції, ані Нацполіції.
Абзац про кримінальну відповідальність за купівлю викликав найбільше питань у користувачів. Однак, Постановою про запровадження обмежувальних заходів не перебачено кримінальної відповідальності за купівлю заборонених товарів. Водночас, контроль за дотриманням громадянами обмежувальних заходів у магазинах та супермаркетах покладений на власників бізнесу.
Тепер з фейковим дописом все зрозуміло, а от навіщо в українському інформаційному просторі поширюють такі новини, ми зараз розберемося. Всі користувачі мережі Інтернет рано чи пізно стикають з проявами інформаційної війни. Ми можемо припустити, що такі дописи – є однією з форм гібридного протистояння. Вигадана новина виникла на тлі карантинних заходів, запроваджених владою під час локдауну. Користувачі, демонструючи всебічну незгоду з владними рішеннями, дестабілізують ситуацію в країні. Нижче наводимо один з прикладів використання «жарту» онлайн-ресурсом країни-агресора.
Авторка: Катерина Філімонович