Близько тижня тому розгорівся скандал з морозивом виробника “Рудь”. Вони виробляли для ізраїльського ринку “мороженоє Лєнінградскоє”. Відповідні фото морозива з логотипом ™ RUD виклали декілька користувачів соцмереж. Зрозуміло, чому лєнінград: щоб викликати асоціації з срср та якусь ностальгію у емігрантів в Ізраілі. І заробити на цьому.
Сподіваємося не треба пояснювати, чому під час війни росії проти України українському виробнику (“виробнику №1”, як називають вони самі себе) випускати морозиво з назвою та картинкою радянського міста, яке наразі знаходиться в росії – неприпустимо.
Рудь на своїй сторінці у фб спробувала “роз’яснити ситуацію” і вдалися до маніпуляцій.
В заяві виробник стверджує декілька фактів:
– Рудь лише виробник за угодою “private label”, тобто виготовляв іноземному замовнику морозиво за його рецептурами та під його торговельними марками.
– Замовнику DILER B.M.D.INTERNATIONAL LTD належить і ТМ «Ленинградское»
– Згідно договірних умов поряд з торговельною маркою замовника товару розміщувався бренд виробника.
– 3 початком повномасштабного вторгнення росії в Україну ми відмовились від виконання контракту в частині виготовлення морозива під ТМ «Ленинградское».
– Наразі випуск цього морозива припинено.
– На фото та відео – ймовірні залишки в ізраїльських мережах товару, що знятий з виробництва.
Звісно, контракту з умовами “private label” Рудь не показала. Але й без нього очевидні маніпуляції.
У власників ТМ Рудь, RUD та “Житомирський маслозавод” в реєстрі справді не виявили свідоцтва на торгівельну марку “мороженое Ленинградское”.
Припустимо, що ця картинка та назва (і рецептура) справді належить компанії DILER B.M.D. і вони замовили виробництво морозива для себе аж в Житомирі. Про якісь інші виробництва під їхнім брендом невідомо. Вони називають себе: “Компанія з імпорту та маркетингу продуктів харчування з ексклюзивною ліцензією на імпорт різноманітних міжнародних брендів”. На їхній картинці в LinkID красуються бренди Roshen, Rud, President, Babushka Anya (хто це?).
Про потужність компанії може свідчити також те, що її сайт не працює, він в режимі “cooming soon”. 
Ми знайшли експортні операції Житомирського маслозаводу за попередні роки. Всюди DILER B.M.D. значиться ПОКУПЦЕМ морозива “Ленінградське”, а Житомирський маслозавод зазначений як ЕКСПОРТЕР та ВИРОБНИК.
Зазвичай, коли компанія замовляє виробництво чогось під своєю торгівельною маркою, то на передній частині буде розміщено логотип саме замовника, тобто компанії DILER B.M.D. Як, наприклад, “Своя Лінія” у АТБ.
Натомість замість емблеми DILER (вона у них є) четверту частину етикетки займає логотип RUD.
В “поясненні” Рудь заявляє, що це була така вимога контракту. Припустимо. Але на морозиві ніде взагалі немає логотипу DILER B.M.D. На додаток, на звороті чітко вказано, що виробник: Рудь, а DILER B.M.D. – лише імпортер. Жодного напису “виготовлено на замовлення”, чи “власником торгової марки є DILER B.M.D.INTERNATIONAL LTD” немає.
Та залишимо юридичні тонкощі і повернімося до інших маніпуляцій в заяві.
Рудь заявляє, що, з початком повномасштабного вторгнення росії, припинили випуск Лєнінградского. А чому? Тобто цією заявою, вони визнають, що до 24 лютого 2022 року росія була для них ворогом: не анексувала Крим і не вела бойових дій на Донбасі. Це питання не юридичне, а радше риторично-моральне.
Але й тут Рудь брешуть: на фотографіях морозива стоять дати виробництва 11. 2022, тобто листопад 2022 року. Це вже через 9 місяців після повномасштабного вторгнення. Щоб уникнути точної відповіді, коли ж вони перестали Лєнінградскоє під російськими ракетами виробляти, Рудь пишуть розмиту фразу “наразі випуск припинено”.
Також жодної критики не витримує пояснення, що нібито на фото та відео – залишки знятого з виробництва Лєнінградского. Знову ж таки їх викриває дата виробництва.
Подібна ж етикетка виявилася і в ТМ Ласка, яка Ізраїлі продає “Совєтскій пломбір”, саме той, зі смаком ГУЛАГУ.
В цій історії показово два моменти:
бізнеси з України продовжують заради заробітку працювати на користь совєтським/російським наративам
гідно реагувати на обурення українців бізнеси, за рідким виключенням, не спроможні. Замість вибачатися та визнавати свої помилки намагаються пошити в дурні.
