Після перемоги на вборах президента США, Дональд Трамп зробив декілька неоднозначних заяв, щодо розширення території Сполучених Штатів. Зокрема він говорив про те, що Америка в той чи інший спосіб отримає Гренландію – або щоб Данія «віддала» її США, або Вашингтон «купить» цей острів. https://surl.li/jdjepu
Така риторика очільника Білого Дому стала предметом спекуляцій російської пропаганди. Так днями, президент країни-агресора Путін під час виступу на так званому міжнародному форумі «Арктика» заявив, що нібито США у 60-х роках 19 століття вже хотіли анексувати Гренландію та Ісландію. Проте, це не відповідає дійсності – це неправда і маніпуляція.
Дослівно у своєму виступі Путін сказав наступне: «Планы США по присоединению Гренландии могут только на первый взгляд кого-то удивить. Ошибочно предполагать, что это экстравагантные разговоры новой американской администрации. Ничего подобного. Такие планы были еще в 60-ых годах 19 века, но эта идея не получила поддержку Конгресса» https://surli.cc/ffmjnq
Така інформація не відповідає дійсності.
«США не вперше намагаються купити острів. У 1946 році Данії пропонували за нього $100 млн у золотих злитках, а американські чиновники тоді вважали, що придбання острова є “військовою необхідністю… Ця пропозиція мала залишитися таємницею. Про неї стало відомо лише у 1991 році, коли данська газета розсекретила документи. Водночас видання TIME ще у 1947 році через джерела дізналося про подібні плани Вашингтона», – таку інформацію повідомила кандидат історичних наук, доцентка кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн КНУ імені Тараса Шевченка Вікторією Пількевич у матеріалі для «ICTV.Факти». https://surl.li/audxur
США дійсно активно розширювали свою території у 18-19 і 20-му століттях за рахунок саме купівлі земель. Що стосується відносин з Данією (і відповідно щодо питання Гренландії), то історія наступна.
однією великою територіальною “покупкою” Штатів стали Віргінські острови. Починаючи з 1867 року, США зробили кілька спроб розширити свій вплив у Карибському басейні.
На відміну від Гренландії, данці були готові продати острови США за $25 млн за договором 1917 року. Після передачі уряд США змінив назву території на Віргінські острови США.
Віргінські острови довгий час, близько 300 років, належали різним європейським державам. Там Іспанія була, Британія, Франція, але нас цікавить Данія. У XVIII столітті ця територія стає просто данською колонією. Але тут проблема, яка стала для Данії. Усе ніби добре, країни, які володіють колоніями, завжди мають з того великі прибутки, чого варто тільки колоніальне життя латиноамериканських країн і збагачення Іспанії та Португалії.
Але для Данії ці острови були неприбутковими. Вона багато на них витрачала, а мала звідти мало. Була проблема тривалого рабства, що завжди гальмує економічний розвиток. Там в основному вирощували цукрову тростину, використовуючи на цих плантаціях рабів. Потім рабство скасували, але все одно, це не був такий розвинутий край, щоб Данія мала з того гарні прибутки. Відповідно Данія вирішила скористатися скуповуванням територій Сполученими Штатами та почала з ними переговори, які спершу були невдалими. Тому, Данія довгий час ще вкладалася в економіку островів, намагалася якось відродити, щоб вдалося провести купівельну угоду.
Сполучені Штати більше налаштовувались на купівлю Віргінських островів та переговори з Данією. Усе це було зроблено на юридичному та офіційному рівні, а в Данії навіть провели референдум щодо цього питання. З 1917 року, фактично, Сполучені Штати приєднують ці території, які почали називатися Американські Віргінські Острови, оскільки є ще Британські.
Щодо Гренландії, то вона стала данською колонією, якою вона залишалася до 1953 року. Важливість Гренландії для США вийшла на перший план під час Другої світової війни. Після того, як Німеччина окупувала Данію в 1940 році, США почали захищати острів згідно з доктриною Монро, яка застерігала європейські держави від експансії в Західній півкулі.
Навесні 1941 року США висадилися у Гренландії, захищаючи її від німців, До кінця війни вони володіли цією територією, а вже після постало питання – під США, знову до Данії чи самостійність? Гренландія взагалі не проти була стати самостійною державою, але категорично проти виступила Данія, – каже Вікторія Пількевич.
У 1941 році між Сполученими Штатами та Данією було підписано угоду Про оборону Гренландії. Американці не лише не втратили інтересу до острова після Другої світової війни, але й розмістили там свою військову базу. Критично важливим ресурсом стали поклади кріоліту на острові, який необхідний для виробництва літаків.
У 1946 році США таємно запропонували Данії за Гренландію 100 млн золотом. Ця пропозиція шокувала Копенгаген, а тодішній очільник МЗС Данії Густав Расмуссен сказав: Хоч ми багато чим зобов’язані Америці, я не вважаю, що ми винні їй весь острів Гренландія.
Через п’ять років США і Данія уклали нову угоду, за якою Вашингтону дозволялося продовжувати розміщувати на острові свої військові бази, якщо НАТО, яке створили у 1949 році, вважатиме це доцільним. Ця домовленість посилила стратегічну роль Гренландії в обороні регіону під час Холодної війни. У 1953 році до Конституції Данії були внесені зміни, і Гренландія перестала бути колонією. У 1979 році Гренландія стала самоврядною частиною королівства з внутрішнім правлінням і власним урядом.
Тож, відповідно до наведених фактів, пряма зацікавленість США територіями, які належали Данії з’явилася тільки у 20-му столітті. І мова не йшла ні про яку анексію. Бо термін анексія відповідно до тлумачення у Великій Українській Енциклопедії означає — «насильницьке включення державою до свого складу, повністю або частково, територій іншої держави чи нації, здійснене в односторонньому порядку». https://surl.li/lssutf
США не захоплювали і не намагалися «анексувати» територію Гренландії. Мова йшла лише про купівлю.
Також історія не знає фактів того, що США намагалися купити, а тим більше «анексувати», тобто захопити Ісландію. Навпаки, у 1944 році Сполучені Штати стали першою країною, яка визнала незалежність Ісландії від Данії.
У середині 1941 року Сполучені Штати взяли на себе оборону Ісландії. Розміщення збройних сил США в Ісландії тривало й після Другої світової війни, зрештою закріплене в Agreed Minute. У 1949 році Ісландія була одним із засновників НАТО і єдиним його членом, який не мав постійної армії, приєднавшись до НАТО за умови, що вона не буде створювати її. Однак її стратегічне географічне положення в Атлантиці зробило її безцінним членом Альянсу.
У двосторонній оборонній угоді 1951 передбачалося, що США вживатимуть заходів для забезпечення оборони Ісландії від вторгнення ззовні. У 2006 році США оголосили, що продовжуватимуть забезпечувати оборону Ісландії, але без розміщення постійних військових баз у країні. https://surl.li/cfecme
Тож, заява Путіна про спроби анексії США Гренландії та Ісландії не відповідає дійсності – це неправда і маніпуляція.
