«Зміни у світовій політиці! Опубліковано досьє, зібране спецслужбами США, Великобританії, Канади, Австралії та Нової Зеландії (Five Eyes). Дані розвідок заповнюють деякі білі плями в історії поширення COVID-19 і це шокує» – публікації з таким текстом почали розходитися у світових ЗМІ і розсилках меседжерів на початку травня. В них педалюється можлива причетність Уханьского інституту вірусології і конкретно вірусолога Ши Чженлі до пандемії. І це вже не фанатзії прихильників «теорії змови» – це начебто позиція спецслужб декількох держав! Проте, чи дійсно все так, де правда, а де маніпуляція – розбираємося разом.
Інформаційна бомба
Перша публікація про матеріали розвідок декількох країн і вірусолога Ши Чженлі з’явилася в австралійському Daily Telegraph і була вмить розтиражована англомовними ЗМІ, а потім переведена на величезну кількість мов. Це стало просто медійної бомбою, один тільки канал FoxNews присвятив мінімум три матеріали цій темі. Однак до даної медійної «бомби» при ближчому розгляді виникає ряд серйозних питань.
Що ж містить «секретний документ»? Головні його меседжи наступні:
– уряд Китаю приховував інформацію про вірус, чим поставив під загрозу інші країни;
– уряд Китаю заставляв мовчати лікарів, які говорили, про загрозу коронавірусу;
– Китай знищував лабораторні докази і відмовлявся надавати живі зразки вірусу міжнародним вченим, які працювали над розробкою вакцини.
Звинувачення вже не нові. То ж, що не так з цією публікацією, чому варто поставитися до неї критично, і хто така насправді доктор Ши Чженлі?
Чи існував звіт розвідки насправді?
Перше, що викликає сумніви – відсутність самого «15-сторінкового документа», про який пишуть і який цитують як першоджерело всі ресурси, що поширили дану тему. Ні на сайті Daily Telegraph, ні на жодному іншому немає цього документу, підготовленого, за твердженням газети, альянсом спецслужб «П’ять очей» (Five Eyes). Це досить дивно, враховуючи, що це досьє – це витік секретної інформації. Тож, цей виток мав би бути у вигляді певного документу (в найгіршому варіанті – у вигляді аудіо / відео файлу), щоб з ним можна було ознайомитися і підготувати на основі отриманих даних публікацію.
Пошук по різним типам файлів з прізвищем дослідниці Ши Чженлі також не видає нічого, крім наукових статей самої Ши або статей, що посилаються на її розробки. За відсутності пред’явленого документу досить складно говорити про його реальний зміст або навіть про дату його створення і взагалі про його існування.
Нові старі сенсації
Але можна проаналізувати, начебто нові дані, які (як стверджують медіа) містяться у інформації від розвідок декількох країн. І тут знову не зрозуміло, що саме сенсаційного в тих матеріалах?
Проте, що китайська влада приховували частину інформації про коронавіруси? Про те, що Китай намагався змусити замовчати лікаря Лі Веньляна (загиблого в результаті від COVID-19), що державна комісія КНР певний час заперечувала передачу вірусу від людини до людини і випадки зараження медпрацівників? Це саме ті питання на, які начебто дає відповідь документ розвідки.
Однак, питанню про замовчування владою Китаю масштабів проблеми коронавірусу за останні місяці були присвячені сотні матеріалів в ЗМІ та десятки звернень світових політиків і організацій. Однак, ці меседжи є поки що тлом журналістських теорій і неофіційних, хоч і гучних заяв політиків. Конкретної юридичною і доказової позиції поки не озвучено.
У підсумку виходить, що документ, якщо він існує, не дає нової інформації про дії китайської влади, про яку б не обговорювали у світовому інформаційному просторі.
Проте, може він містить щось нове про Уханьский Інститут вірусології і доктора Ши Чженлі?
Ши Чженлі: «жінка-кажан»
Вірусолог Ши Чженлі – найвідоміший в світі фахівець з коронавірусу кажанів. Колеги називають її «летюча миша», оскільки вона проводить багато часу в дослідженнях природних резервуарів коронавірусів – печерах кажанів. Її команда займається цим питанням вже 16 років – з 2004 року і епідемії атипової пневмонії (ця пневмонія також була наслідком коронавируса SARS, який передався людині від летючих мишей).
І дійсно, в 2017 році в журналі Nature Ши попереджала про те, що коронавіруси кажанів мутують, і то, як скоро один з них стане загрозою для людини – лише питання часу. У 2018 команда Ши опублікувала дві великі оглядові статті про коронавіруси в Nature Reviews Microbiology. Спираючись на дані своїх досліджень, багато з яких були опубліковані в провідних наукових журналах, Ши і її колеги ще раз попереджали про ризик майбутніх спалахів коронавірусів, які переносяться кажанами. Прогнози, як ми бачимо, збулися.
Але! На тлі пандемії коронавірусу і недостатнього обсягу інформації про хворобу, паніку і розповсюдження конспірологічних теорій, Ши стала одним з об’єктів нападів ЗМІ і світових політиків.
Уханьского лабораторію стали звинувачувати у можливому витоку вірусу ще в січні. І вже тоді вчені сходилися в тому, що вірус має природнє походження.
Ось, що пише про роботу команди Ши журнал Scientific American: «У поїзді, що повертався в Ухань 30 грудня минулого року, Ши і її колеги обговорювали як негайно почати тестування зразків аналізів пацієнтів. У наступні тижні – найбільш напружений час в її житті – китайська «жінка-кажан» відчувала, що бореться із своім найстрашнішим кошмаром, хоча саме до цього вона готувалася протягом останніх 16 років. Використовуючи метод, що має назву полімеразної ланцюгової реакцією, який дозволяє виявити вірус шляхом ампліфікації його генетичного матеріалу, команда виявила, що зразки п’яти з семи пацієнтів мали генетичні послідовності, присутні у всіх коронавірусів».
Ши доручила своїй групі повторити аналізи і відправила зразки на інший об’єкт для секвенування повних вірусних геномів. А також переглянула записи своєї власної лабораторії за останні кілька років, щоб перевірити, чи не могло це бути витоком матеріалів з лабораторії. Коли прийшли результати: жодна з послідовностей не відповідала тим вірусам, які її команда відібрала з печер кажанів.
До 7-січня Уханьска команда визначила, що захворювання, яким страждали ці пацієнти було викликано новим вірусом. Геномна послідовність вірусу, згодом названого SARS-CoV-2, була на 96% ідентична послідовності коронавируса, який дослідники ідентифікували у підковоносних кажанів в провінції Юньнань. Їх результати були опубліковані 3 лютого. Що цікаво, Уханьска лабораторія співпрацює і з техаським університетом і з лабораторіями в Австралії.
«З лютого дослідники опублікували понад 4500 геномних послідовностей вірусу, показавши, що зразки по всьому світу, мабуть, мають спільного предка. Ці дані також вказують на одноразове потрапляння в організм людини з подальшою стійкою передачею від людини до людини», – пише Scientific American і додає, що у зв’язку з тим, що у багатьох інфікованих з’являються легкі симптоми, патоген міг існувати протягом декількох тижнів або навіть місяців, перш ніж здійнялася тривога.
Як міг статися витік даних з лабораторії і знищення зразків?
Мабуть, це єдина частина наративу, яка дійсно цікава, хоча знову ж таки – не сенсаційна. Сенсацією було б, якби вчені довели прямий зв’язок вірусу з лабораторії і брехню в твердженнях команди Ши Чженлі. Поки таких досліджень немає. І навряд чи вони з’являться, більшість вірусологів, в тому числі – американських, заперечують таку можливість, оскільки ті самі 4% генома розшифрованого вірусу не збігаються з вірусами кажанів, які досліджувала команда Ши. На думку вірусологів це вказує на проміжну ланку у вигляді іншої тварини, а витік з лабораторії в Ухані – «конспірологічна теорія, пов’язана з закритістю влади Китаю. У той час як китайські вчені максимально відкриті.
Проте, вчені говорять і про витоки, які траплялися не тільки в Ухані, але і в інших країнах, і про те, що правила безпеки в багатьох лабораторіях з біозахистом 4 рівня дотримуються часом недостатньо, і цього слід приділити більше уваги.
При цьому в 2018 році китайські дослідники з Уханю отримували допомогу від Галвестонський Національної лабораторії при медичному відділенні Техаського університету і інших американських організацій і – запросили додаткову допомогу. У листах стверджувалося, що Сполучені Штати повинні надати Уханьского лабораторії додаткову підтримку, головним чином тому, що її дослідження з вивчення коронавирусов кажанів не тільки важливі, але і небезпечні. Тобто – Уханьского лабораторія співпрацювала зі світовими центрами дослідження вірусів (і продовжує співпрацювати).
То ж проблема не у китайських вчених, а в уряді Китаю, який на відміну від науковців не поспішає ділитися тими даними, що має.
Кому на руку розповсюдження «досьє»?
На даний момент невідомо, чи існує в реальності досьє «П’яти очей», а якщо існує – коли воно було створене і за яких умов. Більшість наведених в матеріалах тверджень відповідають реальності, проте всі вони і так є відомими. Цікаво, що «стара» інформація цього разу подана як «сенсація» і «шокуючі новини» під соусом з «витоку» досьє спецслужб. У матеріалах, розповсюджених у ЗМІ, педалюється наратив про зв’язок вірусу з Інститутом вірусології в Ухані, а наукові дослідження команди Ши Чженлі подаються з явним конспірологічних відтінком.
Все це виглядає як маніпулятивна пропагандистська кампанія, створена для тиску на владу Китаю з метою примусити її до більшої відкритості і співпраці в боротьбі з епідемією.
Проте, в умовах інфодемії – метод обраний вкрай сумнівний. Він став підґрунтям для поширення дезінформації про вірусолога Ши Чженлі, нібито вона втекла з Китаю (що не так), що її вивезли спецслужби таємно.
Витік так званих розвідданих може бути частиною інформаційної кампанії, США проти Китаю. США тримають «першість» за кількістю заражених, очікується стрибок безробіття, а також значне падіння економіки, що в світлі майбутніх виборів вкрай невигідно очільнику Білого дому. У такій ситуації перемикання уваги на Китай – цілком резонне.
PS. Що таке Five Eyes
«П’ять очей» (FVEY) – англомовний розвідувальний альянс, що складається зі спецслужб Австралії, Канади, Нової Зеландії, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів. Ці країни є учасниками багатосторонньої угоди про співпрацю в галузі розвідки. Витоки FVEY можна простежити до періоду після Другої світової війни.
В кінці 1990-х років про існування систем спостереження FVEY стало відомо широкій громадськості, що викликало серйозні дебати в Європейському парламенті і, в меншій мірі, у Конгресі Сполучених Штатів. В рамках боротьби з тероризмом FVEY ще більше розширили свої можливості зі спостереження, приділяючи особливу увагу моніторингу Інтернету. Колишній співробітник АНБ Едвард Сноуден описав «П’ять очей», як «наднаціональну розвідувальну організацію, яка не підкоряється відомим законам своїх країн».
Незважаючи на триваючі суперечки з приводу методів, «П’ять очей» залишаються найвідомішим шпигунським союзом в історії.
