Ветеранські ініціативи по реабілітації та відновленню, соціальному захисту та соціалізації – потреба та виклик сьогодення. Не зважаючи на великий обсяг програм, залучених коштів, небайдужих особистостей з кожним кроком вперед на цьому шляху проявляються ті чи інші проблеми за виклики. Далі у матеріалі, про деякі з них та шляхи і приклади вирішення.
Контроль відновлення
Нові фахівців для відновлення ветеранів
До роботи з ветеранами та учасниками бойових дій під час перебування у лікарнях невдовзі залучатимуть нову категорію спеціалістів – фахівців з орієнтування та супроводу. Нові спеціалісти допомагатимуть воїнам та їхнім рідним адаптуватися. Допомогу таких фахівців у медичних закладах отримуватимуть: учасники бойових дій, ветерани, демобілізовані, члени їхніх сімей, люди з інвалідністю внаслідок війни, сім’ї зниклих безвісти та загиблих військових і ветеранів.
Із людьми, які втратили зір, працюватимуть фахівці з орієнтування та мобільності. Вони допомагатимуть навчитися самостійно орієнтуватися в просторі та взаємодіяти із рідними чи своїми представниками. Також вони перевірятимуть навички орієнтування, які вже має пацієнт, складатимуть індивідуальний план навчання.
Такі фахівці працюватимуть під час надання медичної чи реабілітаційної допомоги в умовах стаціонару й амбулаторно. Їх також долучатимуть до роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд. Для роботи вони використовуватимуть, зокрема приміщення для фізичної терапії чи ерготерапії.
Фахівці з супроводу надаватимуть консультації щодо оформлення документів, отримання медичних послуг, також супроводжуватимуть людину у лікарнях, державних установах, допомагатимуть зрозуміти емоційний стан та знайти рішення складних ситуацій, проводитимуть заходи, щоб запобігти психологічним та соціальним труднощам.
Вони працюватимуть під час лікування або відновлення пацієнтів у стаціонарі або амбулаторно. Також допомагатимуть, зокрема під час отримання послуг з оцінювання повсякденного функціонування, визначення інвалідності або проходження військово-лікарської комісії.
Компенсації за навчання для дітей ветеранів
Діти ветеранів та ветеранок, які здобувають освіту за контрактом у коледжах або університетах, можуть отримати відшкодування за навчання. Таку ініціативу впроваджують за експериментальним проектом за ініціативи Міністерства у справах ветеранів України. Державна допомога надається разово у 2024-2025-му або 2025-2026-му навчальному році.
Право на відшкодування мають такі категорії студентів:
- діти, які мають статус члена сім’ї загиблого захисника;
- діти людей з інвалідністю внаслідок війни;
- діти учасників бойових дій;
- діти зниклих безвісти;
- дітей полонених;
- діти постраждалих учасників Революції Гідності.
Державна допомога на навчання у 2025-2026-му навчальному році не може бути більшою за 140% вартості навчання, який визначив заклад освіти на 2024-2025 рік для першокурсників за тією освітньою програмою.
Якщо ця освітня програма або спеціальність з’являється вперше саме у 2025-2026-му навчальному році, то розмір допомоги не може перевищити 140% від середньої вартості навчання у 2024-2025 році. Її розраховують на основі ціни на подібні освітні програми спеціальності, рівня та форми навчання в тому ж закладі освіти на 2024-2025 рік.
Чому проблеми залишаються
За даними дослідження ГО “Принцип” (правозахисний центр для військовослужбовців), У середньому один військовий або ветеран змінював чотири заклади для лікування і два заклади для реабілітації, тобто можна говорити про 6 закладів охорони здоров’я, в яких перебував поранений з метою лікування та реабілітації. Йдеться тут і про заклади лікування, оскільки реабілітація повинна розпочинатися якомога раніше.
Третина військових повідомила про вимушеність змінювати заклад для реабілітації через закінчення реабілітаційних циклів. 47% розповіли, що шукали наступний заклад для переведення самостійно або залучали близьких до цього процесу.
Одна з важливих перешкод на шляху – респонденти говорили про необхідність знайти саме той заклад, де є необхідні фахівці з реабілітації, які працюють з певним типом травм. Для цього пораненим та їхнім родинам доводилось самостійно контактувати із закладами та узгоджувати всі бюрократичні процедури із військовою частиною.
Фахівці констатують, насамперед необхідні наступні зміни:
- щонайперше – взагалі інформувати пацієнтів про необхідність реабілітації, оскільки певна частина респондентів взагалі не знали, що вона їм потрібна;
- інформування про реабілітацію має відбуватися у доступному форматі та відштовхуватися від доказових методів (простими словами: військовий чи ветеран має знати, де можна реабілітувати руку, а де спину, а також – чому грязеві ванни та контрастні душі не є реабілітацією). Наголошуємо, що пацієнти мають отримати інформацію щодо реабілітаційних послуг із доказовою ефективністю. Так ми уникнемо ситуації, коли санаторне “лікування” трактується пацієнтами як реабілітація, а не можливість відпочинку;
- доступ до реабілітації для військових та ветеранів: бюрократичні потреби та фінансовий стан не мають бути на заваді отримання необхідного обсягу реабілітації;
- маршрути поранених: вони мають бути продумані з метою зменшення кількості закладів, до яких має переміщатися поранений. Водночас ця оптимальність має передбачати саме ті заклади, які спеціалізуються на наданні реабілітаційних послуг, яких потребує пацієнт;
- покращення безбар’єрності закладів з орієнтуванням на тих, хто має найбільші обмеження у пересуванні.
