Ми це спростовували ще тиждень тому. Але російська пенсіонерка з окупованого Криму лише зараз прочитала статтю “масковскава камсамольца” від 9 квітня! Та на диво, перепост давно спростованої статті пенсіонеркою, яка зазвичай не постить нічого, окрім 10 листівок-безглуздівок за день, почав другу хвилю інформзараження. Цю маячню поширило 35 тисяч людей!
Але пізніше навіть за пенсіонерку фейк підхоплює інформаційна агенція Уніан. І теж отримує під 35 тисяч переглядів.
То ж для тих, хто ще не засвоїв, що це фейк, коротко, але по суті повторюємо основні тези.
ВЕРДИКТ: ФЕЙК
СПРОСТУВАННЯ
Жодних результатів досліджень щодо живучості вірусу на поверхнях від лікаря Штреєка немає. Дослідження почали проводити в Хайнсберзі (Німеччина) тільки 30 березня. Триватиме дослідження 4 тижні. Офіційно ж Університет Бонна та Уряд Федеративної землі почали спільний дослідницький проєкт тільки 7 квітня.
У коментарі The Guardian Штреєк говорить, що це тільки попередні висновки, які наразі ніде не опубліковані і не мають відповідних підтверджень.
Історія почалася, насправді, ще раніше, 31 березня, під час етеру на каналі ZDF. Професор розповідав, що сліди вірусів, які вони виявили в будинках хворих, виявилися нежиттєздатними (дані обіцяв оприлюднити згодом), тому припустив, що заразитися можна лише при такому контакті: “мокрота хворого – рука – ручка дверей – рука здорової людини – слизова здорової”.
Гендрік Штреєк не сказав “якщо ОДРАЗУ взятися за ручку”. На питання ведучого: «Як швидко треба взятися за дверну ручку, щоб заразитися», відповів: “Подібне дослідження серйозно ще не проводилося”.
Тобто, Штреєк, на якого всі посилаються, каже: «Серйозні дослідження ще не проводилися».
Опубліковані Попередні висновки дослідження, яке проводилося в Гангелті, стосуються рівня летальності від коронавірусу і уже викликали критику серед науковців через їх неповноту і суперечливість.
Ми раніше розбирали детально всю ситуацію. Те дослідження спочатку опублікували, потім видалили, а тоді опублікували іншу версію з іншими цифрами. Власне, питань поки більше, ніж відповідей. Чекаємо, поки буде остаточна версія.
Ознайомитися із попередніми результатами можна тут. І, о диво! Там немає нічого про “живучість” вірусу на поверхнях! Тобто, крім слів журналістів, жодної інформації немає!
Жодної нової інформації з часу того сумнозвісного ефіру 31 березня, коли пан Штреєк зробив непевну заяву про дверні ручки, не було.
Загалом, стійкість коронавірусів у навколишньому середовищі залежить від багатьох факторів, таких як температура, вологість і якість поверхні. А вірулентність саме цього вірусу ще й від кількості (титру).
А ось тут теж допублікаційне дослідження щодо живучості коронавірусу на різних поверхнях. Серед співавторів представники CDC – американського центру з контролю захворювань – тому довіри до нього значно більше. Наразі, чітко зазначено, як, що і якими методами досліджували, можна все переглянути, є дискусія, яка опирається на методологію.
Власне:
Пластик (поліпропілен) – до 72 годин
Нержавіюча сталь (AISI 204) – до 48 годин
Картон – до 24 годин
Мідь – до 4 години
Управління охорони здоров’я Швейцарії взагалі все пояснює дуже доступною мовою: «Коли людина, заражена коронавірусом, чхає або кашляє в повітря, віруси у мікрокраплинах прилипають до поверхні. Якщо потім торкнутися поверхні, а тоді – торкнутися рукою очей, носа чи рота, вірус може потрапити в організм». Також зазначають, що на цей момент немає точної інформації про те, як довго віруси залишаються заразними на різних поверхнях і акцентують увагу: «Важливо: Регулярно чистіть предмети чи поверхні, яких часто торкаєтесь. Використовуйте для цього звичайний засіб для чищення».
Матеріал підготовлений в рамках проєкту з протидії фейкам за темою “COVID-19” – “По той бік пандемії”, ініційованого ресурсом “По той бік новин”
