Стефаан Верхулст, директор з досліджень і розробок у центрі GovLab при Нью-Йоркському університеті, про плюси збору особистих даних.
Коли в 2005 році ураган «Катріна» обрушився на Новий Орлеан, компанія прямого поштового маркетингу Valassis поділилася своєю базою даних з рятувальними службами та волонтерами, щоб підвищити якість допомоги. У чилійському Сантьяго аналітики з університету Universidad del Desarrollo, фонду ISI Foundation, ЮНІСЕФ та центру GovLab під час співпраці з найбільшим мобільним оператором міста Telefónica вивчили схеми пересування людей з урахуванням їх статі для розробки більш рівної у гендерному відношенні транспортної політики. А в рамках проекту Єльського університету Open Data Access медичні компанії Johnson & Johnson, Medtronic і SI-BONE надали дослідникам доступ до раніше закритих даних про 333 клінічні випробування, відкривши можливість для інновацій у сфері медицини.
Це лише три приклади «спільного використання даних» («data collaboratives») – нової форми партнерств, де учасники обмінюються даними заради суспільного блага. Така співпраця зазвичай передбачає використання державними органами даних корпорацій та інших структур приватного сектора заради користі суспільства. Але співпраця може допомогти, власне, й приватним компаніям. Наприклад, фармацевтичні фірми діляться даними про біомаркери, щоб прискорити власні розробки ліків. Ініціативи з обміну даними володіють величезним потенціалом у вдосконаленні штучного інтелекту (ШІ). Проте такі ініціативи повинні плануватися з належною відповідальністю і враховувати стурбованість, пов’язану з конфіденційністю персональних даних.
Розуміння суспільних і бізнес-аргументів на користь спільного використання даних, (а також форм, які може приймати це використання) критично важливе для одержання більш глибоких уявлень про потенціал та обмеження подібних проектів. Центр GovLab нарахував уже більше 150 проектів спільного використання даних, які охоплюють цілі континенти і галузі. Серед їх учасників такі компанії, як Air France, Zillow і Facebook. Згідно з висновками нашого дослідження, подібні партнерства в змозі створювати вартість трьома основними способами.
По-перше, спільне використання даних може поліпшити якість ситуаційного і причинно-наслідкового аналізу. Унікальні набори даних дозволяють урядовим чиновникам краще розібратися в таких питаннях, як проблеми з трафіком або фінансовою нерівністю, а також розробити більш гнучкі і цільові заходи для їх вирішення, причому з опорою на фактичні дані.
По-друге, обмін даними покращує здатність влади прогнозувати. Сьогодні величезні бази державних та приватних даних дозволяють робити серйозні висновки щодо майбутнього розвитку подій і, відповідно, допомагають владі планувати і приймати більш ефективні рішення.
По-третє (і це найважливіше), спільне використання даних дозволяє зробити штучний інтелект більш надійним, точним та швидшим. Хоча аналітики припускають, що ШІ стане центром системи управління в XXI столітті, результати його роботи будуть хороші лише настільки, наскільки будуть хороші закладені в нього моделі. А складність і точність цих моделей, як правило, залежить від якості, глибини, складності і різноманітності даних, що лежать в їх основі. Саме тому спільне використання даних може зіграти ключову роль у створенні поліпшених моделей, завдяки ліквідації ізольованості окремих систем і агрегуванню даних з нових і альтернативних джерел.
Спільне приватно-державне використання даних потенційно може принести величезну користь суспільству. Влада, що аналізує трафік або економічний розвиток у містах, може підвищити точність своїх моделей, наприклад, використовуючи дані про дзвінки, що надаються телеком-операторами. Вчені можуть поліпшити моделі прогнозування клімату, додавши дані, отримані від комерційних супутникових операторів.Обмін даними може бути в рівній мірі корисний і приватному сектору, допомагаючи компаніям поліпшувати репутацію брендів, більш ефективно направляти витрати на наукові дослідження і розробки, підвищувати прибуток і виявляти нові ризики й можливості.
Але, не дивлячись на весь цей прогрес і надії, спільне використання даних поки що залишається новою сферою, і ми тільки починаємо усвідомлювати її вигоди і потенційні недоліки. Наші підходи в GovLab акцентують увагу на взаємовигідності співпраці і покликані вибудувати дружні відносини між постачальниками і користувачами даних.
В рамках цього процесу ми почали роботу над інституційними нормами, які зроблять основою взаємодії організацій державного і приватного сектора відповідальне спільне використання даних. До таких норм належить призначення цими організаціями головних розпорядників даними, які очолять планування і здійснення систематичної, стійкої і етичної спільної роботи у сфері обміну даними. Мета полягає в тому, щоб створити мережу людей з приватного і державного секторів, яка буде допомагати управлінню даними.
З огляду на підвищену заклопотаність, яку викликають питання конфіденційності, а також неправомірного використання персональних даних (ця стурбованість отримала назву techlash), ініціативи обміну даними можуть викликати побоювання, що цілком зрозуміло. Ми знаємо і про ці законні побоювання, і причини загального зниження довіри суспільства. Але ми віримо, що вироблення більш строгих норм і більш систематичних підходів до спільного використання даних є найкращою відповіддю на цю заклопотаність.
Проекти спільного використання даних дозволяють зібрати разом інформацію, яка в іншому випадку залишається в ізольованих системах. А також залучити експертизу, яка сьогодні розпорошена. Вони допомагають з’єднати попит із пропозицією на подібну інформацію. Добре продумані ініціативи гарантують, що відповідні інститути і приватні особи використовують дані з належною відповідальністю заради досягнення максимального потенціалу інноваційних заходів соціальної політики. Крім того, прискорене розширення спільного використання даних критично важливе для подальших розробок штучного інтелекту. Обмін даними пов’язаний з ризиками, але одночасно він може потенційно змінити на краще те, як нами керують. Скориставшись силою проектів спільного використання даних, уряди зможуть розробити більш розумні заходи, що покращують життя людей.
Про автора: Стефаан Верхулст – один із засновників і директор з досліджень і розробок в центрі GovLab при Нью-Йоркському університеті.
Сабіна Мусіна. За матеріалами партнерського ресурсу Factcheck.kz
