В Україні медики та експерти у галузі охорони здоров’я продовжують агітувати на користь щеплень, мотивуючи громадян не ігнорувати вакцинацію. Та попри докладені зусилля, охочих зробити щеплення добровільно. зокрема, проти короанвірусу, не так багато. Одна з причин відмови – низький рівень довіри до вакцин. Свою роль у цьому відіграє незлічена кількість фейків та дезінформації навколо щеплень, яку поширюють прихильники теорії змов та затяті антивакцинатори. Днями у соцмережі Facebook опублікували зображення, яке стверджує, що вакцини, не лише проти COVID-19, а й інші, мають у своєму складі токсичні речовини. Під заголовком “небезпечні компоненти” перераховані інгредієнти препаратів і ризики, які несе кожен з них.
СПРОСТУВАННЯ
Наразі в Україні наявні 5 вакцин, якими роблять щеплення проти COVID-19. Це Pfizer, CoronaVac, AstraZeneca, Johnson & Johnson та Moderna. Дані про склад вакцин знаходяться у відкритому доступі, з ними можна ознайомитись тут, тут, тут, тут і тут. Крім того, згідно календарю щеплень, в Україні роблять щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, правця, гемофільної палички типу b, кашлюка, поліомієліту, кору, краснухи та паротиту. Щодо перелічених компонентів, то вони дійсно містяться у деяких вакцинах, але не всі і не в кожній. А їх “згубний”, на думку автора поста, вплив – не доведений. Розбираємо по черзі.
MRC-5 – це лінія диплоїдних клітин, що складається з фібробластів. Першочергово вони були отримані з тканин легень абортованого плоду у віці 14 тижнів. Цей вид клітин дійсно використовується для виробництва вакцин, зокрема, проти вітряної віспи, гепатиту А, краснухи. Але це не означає, що у цих препаратах є “абортований плід”. Деякі віруси, що використовують у вакцинах, вирощують у клітинах, які є нащадками тканини, вперше зібраної у плодів кілька десятиліть тому. Але потім ці віруси очищують від цих клітин, тому в результаті людина отримує вакцину без ДНК ембріонів.
У складі деяких вакцин міститься формальдегід. Його додають у вакцину, аби нейтралізувати токсини і виробити імунітет, не викликавши захворювання. Ця речовина дійсно може бути небезпечною для людського організму. Міжнародне агентство онкологічних досліджень в 2006 році, а потім і в 2012, визнало формальдегід канцерогенною речовиною. Але все залежить від його кількості в організмі. У середньому вакцини містять від 0,005 до 0,1 мг формальдегіду. Для порівняння, двомісячне 5-кг немовля має в крові 1,1-1,2 мг формальдегіду, який його організм виробив самостійно. За даними FDA, (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та ліків) немає жодних ознак того, що невеликі кількості формальдегіду в ін’єкції можуть нашкодити людському організму.
Гідроксид натрію іноді називають каустичною содою або лугом. Це звичний інгредієнт в миючих засобах і милі. Також його застосовують при виробництві вакцин, але не у своєму першочерговому вигляді. Гідроксид натрію використовують разом з соляною кислотою, щоб допомогти підтримувати баланс рН (кислотно-лужний рівень). Речовини реагують разом, утворюючи воду та нешкідливі солі, що є безпечними для людини.
Борат натрію (бура) – це з’єднання бору, мінералу і солі борної кислоти. Цю речовину, як і гідроксид натрію, використовують під час виробництва вакцин для підтримки балансу рН.
Алюміній – найпоширеніший метал на планеті. Невелика його кількість міститься природним чином майже у всіх харчових продуктах та питній воді, а також у грудному молоці та молоці для сумішей для немовлят. Алюміній присутній у вакцинах як ад’ювант, тобто допоміжна речовина, що сприяє імунізації. Солі алюмінію уповільнюють вивільнення активного інгредієнта з вакцини після її введення та стимулюють імунну систему реагувати на вакцину. Ця речовина використовується у багатьох вакцинах, її кількість у препаратах невелика – менш як 2 мг солей і менш 1 мг фактичного алюмінію. Це відповідає стандартам ВООЗ, адже експерти називають допустиму норму алюмінію у вакцині – не більше 1,25 мг.
Фосфат калію є загальним терміном для солей іонів калію і фосфату. Солі на основі фосфату калію зазвичай можна знайти в різних видах протигрипозних вакцин. Згідно з даними Vaccine Knowledge Project, вони є “звичайними й нешкідливими” регуляторами кислотності. Крім підтримки балансу pH, вони також допомагають утримувати фрагменти активного інгредієнта в підвішеному стані у воді, щоб вони не осідали.
Ембріональна теляча сироватка має безліч застосувань як в наукових колах, так і в промисловості. Також зазвичай використовується в культурах клітин для досліджень і виробництва вакцин. Найчастіше речовина застосовується як частина живильного середовища, в якій вивчаються, вирощуються і збираються вакцини. Сироватка фактично не існує в остаточному варіанті ін’єкції. Скоріше, її макромолекулярні білки використовуються як поживні речовини, а інші чинники зростання забезпечують швидке розмноження необхідних клітин.
Полісорбат 80 є допоміжною речовиною, яке зазвичай міститься в вакцинах від грипу, гепатиту B, HPV і менингокока. У вакцинах він допомагає іншим компонентам залишатися розчинними. Хоча в деяких дослідженнях були висловлені побоювання з приводу безпеки, пов’язані з тим, що речовина сприяє репродуктивним проблемам. Але група експертів Європейського агентства з лікарських засобів класифікувала небезпека полісорбату 80 як «дуже низьку».Тому він не становить небезпеки для людського організму.
Феноксиетанол – це органічне хімічне з’єднання, яке використовується в косметиці та антисептиці. У вакцині речовину додають як консервант. Міжнародне дослідження “Відносна токсичність з’єднань, що використовуються у якості консервантів у вакцинах та біопрепаратах” показало, що феноксиетанол менш токсичний для клітин людин, ніж його альтернативні аналоги, що використовують у вакцинах.
Людський альбумін – це білок, отриманий з крові людини. Речовина використовується для стабілізації вакцини та підтримки її якості під час зберігання. Сироватка, що використовується у вакцинах, надходить від скринінгових донорів крові, а процес виробництва гарантує усунення будь-якого ризику передачі захворювання. Альбумін людини використовується як стабілізатор у вакцині проти вітрянки “Varilrix”.
Ртуть у чистому вигляді не використовують у вакцинах. Зазвичай, це речовина на її основі – тіомерсал. Його додають у невеликих кількостях для запобігання росту бактерій та грибків, які можуть забруднюватись із навколишнього середовища під час відкриття вакцини. Більшість однодозових вакцин не містять тіомерсалу, оскільки вони використовуються лише один раз, тому ризик зараження препарату дуже малий. Однак деякі вакцини виробляються у флаконах з кількома дозами.
Це, зокрема, і препарати від коронавірусу. Мінімальну кількість тіомерсалу використовуються у багатодозових вакцинах, щоб запобігти потраплянню бактерій після їх відкриття. ВООЗ та Європейське агентство з лікарських засобів заявили, що немає ніяких доказів ризику застосування тіомерсалу у вакцинах.
Желатин зазвичай міститься в деяких вакцинах проти кору, паротиту, краснухи, брюшного тифу та жовтої лихоманки. Його використовують як стабілізатор для захисту живих вірусів від впливу високої температури. Желатин у вакцинах високоочищений та гідролізований (розщеплюється водою), тому він відрізняється від природного желатину, що використовується у харчових продуктах.
L-глутамат натрію є звичайною допоміжною речовиною у вакцинах від аденовірусу, грипу та вітряної віспи. Він сприяє захисту вакцини від впливу тепла і світла, а також виступає регулятором кислотності.
ВИСНОВКИ
- Перелік речовин, що входять до складу вакцин, містить ряд хімічних речовин, які у великих дозах дійсно можуть бути «токсичні», проте у фармацевтичній галузі це не новина – у різних ліках використовуються подібні компоненти, не шкідливі у надмалих дозах, а в поєднанні з іншими складовими створюють загальний лікувальний ефект препарату.
- Численні міжнародні тестування вакцин та попередні дослідження не довели небезпеку речовин, що використовують у загальноприйнятих вакцинах. Тому побоювання з приводу таких, здавалося б, «страшних токсинів» є безпідставними.
- У вірусному повідомленні використано маніпулятивний прийом – узагальнення. Нібито токсичні перелічені токсичні речовини містяться у всіх вакцинах проти коронавірусу. Проте, це не відповідає дійсності – у різних вакцинах різний хімічний склад.
Автор: Катерина Філімонович
