Як коронавірус “не дозволяє” знімати фільми українською мовою – Без Брехні
Фактчек

Як коронавірус “не дозволяє” знімати фільми українською мовою

Сьогодні “слугам” та іншим колаборантам з опзж ледь не вдалося пропхнути до порядку денного зміну до доленосного закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Дуже комусь не хочеться знімати фільми українською мовою.

“За” проголосувало 204 депутати, тобто цього разу врятувала лише відсутність у залі достатньої кількості слуг, депутатів від опзж та інших прихильників “русского міра”. Рішуче, майже одностайне “проти” фракції Голос (16 з 17 присутніх) та менш рішуче від ЄС (17 з 24) ніяк цьому голосуванню не завадили, але патріотичну позицію продемонстрували. Натомість лише один “слуга” наважився проголосувати проти і четверо сором’язливо утрималися.  Очікувано “за” проголосував позафракційний Голова ВР Дмитро Разумков і неприємно здивував проросійською позицією Мустафа Джемілєв. https://bit.ly/2SNas37

 

АНАЛІЗ СИТУАЦІЇ

Про які зміни йдеться

Депутати хотіли дозволити не випускати/дублювати кінопродукцію українською мовою до, цитую дослівно, “відміни карантину”.  (Не скасування, а саме відміни. Це окремий маленький фейспалм). А тепер до основної зради.

Кому це вигідно

В пояснювальній записці депутати, які назвалися авторами, намагаються переконати, що коронавірус негативно вплинув на галузь кіновиробництва, тепер їм доводиться працювати з дому. (розкажіть про тяжку роботу з дому, наприклад, чотирьом тисячам закритих за рік ресторанів та 20 тисячам ФОПів (https://bit.ly/3paugt2, https://bit.ly/2RcfrtJ).

Та виявилося, що під час карантину з дому неможливо працювати українською, тому потрібно скасувати (відмінити по-депутатському) державну мову, як мову поширення та демонстрування фільмів в Україні. На виробництво фільмів (читай серіалів) всіма іншими мовами (читай російською) коронавірус дивом не вплинув.

Насправді невигідною українська стала ще до коронавірусу, і причиною всього стало імовірне падіння прибутків “Студії квартал 95” та орієнтованих на Росію телеканалів.

Про те, що “квоти і заборони – це погано” ще 2019 року обурювався Борис Шефір – друг, партнер, співавтор політичної програми Зеленського та шеф-редактор “Кварталу”. За його словами, він не збирається знімати серіали українською, бо за російські платять 200-300 тисяч доларів за 4 серії, проти 40-50 тисяч, які готові платити українські канали. А за 15 тисяч доларів знімати йому нецікаво.https://bit.ly/3vEwVOc

Українські телеканали теж люблять знімати свої серіали російською, вважаючи основним ринком збуту Росію. А український телеглядач “і так паймьот”. Ось гарний аналіз від колег з Детектор Медіа https://bit.ly/3fClOje

Цьому бізнесу і став на заваді закон про функціонування української мови, в якому прямо передбачено, що “фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою”. Тобто закон навіть не забороняє виробляти фільми іноземними мовами, а лише вимагає демонструвати українцям українською. Але “наші” кіновиробники виявилися безкомпромісними у своїй боротьбі проти державної мови і йти на такі додаткові витрати як дубляж чи озвучення для глядачів з України не захотіли. А захотіли переписати під себе закон. Два роки, які давав закон на адаптацію і переорієнтування ринку, їм виявилося замало.

Що не так з закономопроєктом

Законопроєкт, як це часто буває в турбораді, стрімко увірвався до Ради лише 25 травня 2021 року і без розгляду профільними комітетами одразу потрапив на включення у порядок денний. https://bit.ly/34yK0wC

Нагадаємо, що порядок денний сесії формується і голосується завчасно, до нього профільні комітети подають законопроєкти, які вони рекомендують не включати.

Згідно зі ст. 93 Регламенту Верховної Ради у комітетів є 30 днів, щоб зробити висновок, чи потрібно включати проєкт до порядку денного.

Ст.96 прямо передбачає: питання про включення законопроєкту до порядку денного сесії розглядається Верховною Радою після ухвалення висновку головного комітету. Цих вимог дотримано не було.

Є певний сумнів, що Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики одностайно “забракував” би цей законопроєкт, адже його автори  – голова та заступниця голови цього комітету. Але там є депутати і з інших фракцій.

Одже, востаннє зміни до порядку денного проголосували “аж” о 10:38 1 червня і законопроєкту № 5554 (про “недублювання кіна” до кінця карантину) в переліку законопроєктів не було.

Аж тут “раптом” об 11:06 пан Голова Дмитро Разумков голосом поміж іншими питаннями вносить на голосування пропозицію про “включення до порядку денного законопроєкту 5554”. Без жодних інших пояснень, але з проханням підтримати.

Щоправда, головне науково-експертне управління все ж встигло дати свій висновок щодо цього законопроєкту. І він, м’яко кажучи, був, несхвальним.

Так, комітет наголошує, що законопроєкт взявся нізвідки – в календарному плані на 2021 рік його не було і немає. Таке буває, якщо законопроєкт як невідкладний вносить Президент чи Кабмін. У цьому ж випадку автори – просто депутати, але від Слуги.

Далі комітет констатує, що законопроєкт не відповідає вимогам правової визначеності, запропоновані зміни виглядають сумнівними, дата вступу в дію є невизначеною, і взагалі  відтермінування вступу в дію вимог про мову поширення фільмів є неспівмірним зі специфікою карантинних обмежень.

Перекладаючи людською мову:

  • незрозуміло, що значить фраза про ”специфіку та безперервний режим функціонування теле- та кіновиробників” і які преференції намагатимуться під неї замаскувати кіновиробники;
  • дата вступу в дію закону невизначена (два місяці після карантину)  і ставиться в залежність від рішення органу виконавчої влади, що взагалі порушує принцип розподілу гілок влади;
  • і взагалі, обмеження вживання мови (будь-якої) не може бути карантинним заходом для недопущення поширення пандемії COVID-19.

Попри це 204 народних обранців проголосували за включення такого законопроєкту до порядку денного. Це свідчить про те, що шанси наступного разу бути проголосованим у законопроєту більш ніж високі. А значить битва за мову продовжується.

 

Автор: Олекса Шарабура

Ще по темі:

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja