Днями видання New York Times опублікувало матеріал, в якому стверджується, що «сотні українських військовослужбовців могли потрапити в полон або зникнути безвісти» під час виходу українських військ з Авдіївки». http://surl.li/quejr
Ця інформація кардинально відрізнялася від того, що було заявлено українською стороною і стала своєрідною «сенсацією», яка, по великому рахунку, підігравала російській пропаганді та її «пабєдних» реляціях про «успіх» окупантів в Авдіївці.
При всій повазі до американських шанованих журналістів, але якщо уважно переглянути оригінал тексту, то стає зрозуміло, що дійсно у гонитві за сенсацією медійники знехтували головним правилом – надійним джерелом та перевіркою інформації з декількох джерел. Далі про це у матеріалі.
По-перше, одразу зазначимо, що представники українського командування оперативно відреагували на публікацію у New York Times та активне поширення інформації з матеріалу у медіа та соціальних мережах. У командуванні Збройних сил Інформацію американського видання про те, що від 850 до 1000 українських вояків потрапили в полон при виході з Авдіївки вважають поширенням російського пропагандистського наративу.
Про це в ефірі телемарафону «Єдині новини» заявив речник об’єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Дмитро Лиховій. http://surl.li/quekl
«Так, полонені є, але їх чисельність обчислюється в жодному випадку не сотнями», — запевнив Дмитро Лиховій.
За його словами, публікація в The New York Times неприємно вразила українських військових, оскільки виданню надавався обґрунтований коментар з приводу втрат в Авдіївці.
«Здавалося, що все логічно має стати на свої місця, але, на жаль, не знаю, свідомо чи мимохіть автори The New York Times поширили інформацію без жодного обґрунтування», — сказав Дмитро Лиховій.
На його думку, розповіді про сотні українських полонених в Авдіївці, то продовження росією агресії, тільки тепер до гарматного м’яса, бомб і снарядів додалися ще й банальні фейки.
«Всі заяви російської пропаганди щодо сотень і тисяч полонених є повною дезінформацією, яка нічим не підтверджена», — заявив Дмитро Лиховій.
Він запропонував порівняти вихід з «Азовсталі» у 2022-му році, коли сотні бійців, що здавалися в полон, були зняті на відео та продемонстровані російською пропагандою. У випадку Авдіївки нічого подібного не було.
По-друге, зазначимо, що під час завершальної фази Авдіївської оборонної операції, у Збройних силах України не приховували і не заперечували, що деяка кількість військовослужбовців не вийшла на зв’язок після відходу основних сил. Вони або зниклі без вісти, або можуть бути полоненими, але частина з них опиняється на нашому боці, які потім виходять на зв’язок і виходять до своїх підрозділів.
До того ж, у ЗСУ не приховували і факту, що російські окупанти розстріляли декількох українських поранених полонених, хоча була попередня домовленість про їх вихід і евакуацію.
Тож у даній важкій ситуації, звинуватити представників командування Збройних сил у приховуванні інформації неможливо. Хай яка важка вона не була.
По-третє, слід звернути увагу на кого, на які джерела посилається The New York Times у своїй публікації. Ось що написано в оригінальному тексті американських журналістів: «Estimates of how many Ukrainians were captured or missing vary, and a precise count may not be possible until Ukraine solidifies new defensive lines outside the city. But two soldiers with knowledge of Ukraine’s retreat estimated that 850 to 1,000 soldiers appear to have been captured or are unaccounted for. The Western officials said that range seemed accurate…» http://surl.li/quejr
У перекладі: «Оцінки того, скільки українців потрапили в полон або пропали безвісти, різняться, і точний підрахунок може бути неможливим, поки Україна не зміцнить нові оборонні лінії за межами міста. Але двоє солдатів, які знають про відступ України, підрахували, що від 850 до 1000 солдатів, схоже, потрапили в полон або вважаються зниклими безвісти. Західні офіційні особи сказали, що цей діапазон здається точним…»
Тобто, головним джерелом інформації для The New York Times стали два солдати! Не командир певного батальйону, ні бригади, ні офіцер штабу, ні представник командування даного напрямку, ні речник, ні джерела у Генеральному штабі України… А два солдати! Два рядових, причому вказаних анонімними.
Постають цілком логічні і слушні запитання:
– яка компетентність цих солдатів, які визначили таку кількість полонених?
– на основі яких даних / інформації вони зробили такі висновки?
– чи мали два солдати, які виконують завдання на дуже і дуже вузькій ділянці фронту бачити всю ситуації на всіх ділянках великого авдіївського фронту?
У тексті The New York Times вказано, що вони «нарахували». Проте, відхід з Авдіївки здійснювався на великих площах. Так наприклад, площа самого населеного пункту 29 кв / км. То чи могли два простих солдати одночасно бачити, що відбувається на всіх ділянках фронту, щоб візуально, або в інший спосіб нарахувати таку кількість українських військових, які нібито потрапили в полон аби зникли без вісті.
Так солдати, могли отримати певну інформацію, наприклад, про кількість побратимів, які залишилися у строю після відходу з Авдіївки. Але яка кількість з тих, кого не було поруч загинула, яка поранена, про долю яких дійсно на той момент не було відомо? Для отримання таких даних потрібна певна компетенція, рівень звання і посади, доступ до загальних документів.
Навіть якщо теоретично припустити, що ці два солдата якимось чином отримали таку інформацію по своєму підрозділу, то отримати аналогічні дані по, наприклад, іншій бригаді чи навіть батальйону – дуже і дуже сумнівно.
Проте, у журналістів The New York Times чомусь ці питання не постали. І у гонитві за сенсацією вони поширили неперевірену, сумнівну інформацію, яку отримали із анонімних сумнівних джерел. В ця публікація, безумовно, підіграла на руку російській пропаганді.
