Позбулися історичного факту? Як російська пропаганда перетлумачує історію, приховуючи поразки – Без Брехні
Пропаганда-СТОПФактчекФактчек-регіонХерсонщина

Позбулися історичного факту? Як російська пропаганда перетлумачує історію, приховуючи поразки

Президент України Володимир Зеленський 5 квітня прибув з офіційним візитом до Польщі.  Глава держави провів переговори з польським президентом Анджеєм Дудою. А також Володимир Зеленський виступив перед українською і польською громадами на площі Королівського замку у Варшаві.

Власне, у мережі з’явилась світлина, де Дуда разом із Зеленським крокує Королівським замком і вони звертають увагу на картину під назвою  “Стефан Баторій під Псковом”, свого часу написану польським художником Яном Матейко.

Російські пропагандистські ЗМІ поширили відповідне фото, стверджуючи начебто змальованого на полотні епізоду і історії не було http://surl.li/gewye. Допис із такою ж тезою з’явився у телеграм-каналі головного російського пропагандиста Соловйова. Ми знаємо, що в рф – своя альтернативна історія, і не здивувались, що кремлівська пропаганда заперечує факти.

 

Століттями росія формувала навколо себе міф про наддержаву та непереможний російський народ. Поразки на полі бою зазвичай не визнавались чи повністю ігнорувались. Так сталось і з подіями, зображеними на картині польського митця Яна Матейко, відомого своїми історичними живописами. Художник зобразив московського царя Івана IV Грозного, який програє у Лівонській війні і як наслідок прохає польського короля Стефана Баторія укласти мирний договір.

Полотно написано 1872 році, через майже три століття після історичної події. Про те, що епізод мав місце в історії, свідчать факти, описані в українських та польських історичних джерелах. Зокрема, в Українській дипломатичній енциклопедії в 2 томах історична подія описана як Ям-Запольський мир http://surl.li/gfgeh

Двосторонній міжнародний договір був укладений 15 січня  1582 року між Московським царством та Річчю Посполитою в с. Ківерова Гора, поблизу Ям Запольного, що на Псковщині. Ініціював підписання угоди Іван Грозний, який шляхом перемир’я з Річчю Посполитою намагався перекинути та зосередити живу силу та ресурси проти Швеції, яка тоді витісняла московське військо з узбережжя Балтики. Договір мав на меті тимчасово припинити Лівонську війну, що тривала 25 років. Цю війну розв’язав Іван IV, вирішивши захопити землі Лівонії, територією нинішніх Латвії та Естонії.

Історики називають цю війну наймасштабнішою у XVI столітті  за контроль над Лівонією. Попри те, що за три роки московське військо таки домоглося певних успіхів, наступні 22 роки, що тривала ця війна, ситуація декілька разів змінювалась.

У 1561 році Лівонська конфедерація була ліквідована. Проте, перемога московії була не довгою. Невдовзі у війну вступили Литва, Швеція і Данія. Згодом внаслідок укладеної Люблінської унії Велике Князівство Литовське та Королівство Польське об’єднались в Річ Посполиту і стали серйозним противником Грозного. Невдалі рішення Грозного всередині держави привели до суттєвого ослаблення московії.

У 1576 році Річ Посполиту очолив Стефан Баторій. Він розпочав контрнаступ проти московитів. У 1579 році польсько-литовське військо за підтримки запорізьких козаків визволило з під московської влади Полоцьк. Невдовзі бойові дії перекинулись на саму території московії. Тим часом, шведи захопили територію Карельського перешийка та московитські фортеці Ям і Івангород. Власне, це змусило Івана Грозного укласти перемир’я.

Згідно з угодою, пише польський ресурс, присвячений історичним подіям http://surl.li/geyqw  Литва повернула собі Полоцьк, Озержище, Усвят, Веліж. Московія повністю втратила владу над Лівонією, її війська мали вийти з зайнятих ними лівонських укріплень на польських підводних човнах. Нарешті, сам Грозний називав себе в цьому документі «Великим царем московським» замість «царем всієї Русі». Таким чином, 25-річна Лівонська війна закінчилась військовою та геополітичною поразкою московії, що призвела до тривалої економічної, а згодом і політичної кризи у московії.

ВИСНОВКИ

  • З  початком свого існування росія розв’язала не один десяток війн. У багатьох з них зазнала поразки насамперед якщо противник чинить потужний опір як військовий, так і технологічний, шляхом сучасного технічного оснащення. Програш для росії – ганебний і псує імідж країни. Аби підтримувати міф про наддержаву, російські пропагандисти безжалісно “видаляють” ганебні сторінки історії.
  • Натомість створюють альтернативну історичну реальність, у якій звеличуються навіть незначні перемоги росії. Історія рф – це ще один інструмент пропаганди, у якій є місце дезінформації, фейків, суміші фактів і вигадок. 

 

Матеріал підготовлено виданням “Вгору” в рамках ініціативи Мережа проектів з протидії дезінформації

Ще по темі:

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja