Правда і брехня про ядерну загрозу на ЗАЕС - Без Брехні
Фактчек

Правда і брехня про ядерну загрозу на ЗАЕС

Після захоплення росіянами 4 березня найбільша атомна електростанція Європи працює з ризиками порушення норм пожежної та радіаційної безпеки. 5 серпня російські окупанти серйозно пошкодили азотно-кисневу станцію та об’єднаний допоміжний корпус на Запорізькій АЕС. Це створило ризики витоку водню та розпилення радіоактивних речовин. 

В той самий час є неперевірені повідомлення про замінування ЗАЕС або території навколо атомної станції.  The Insider опублікував відео, на якому російські військові вантажівки заїжджають на територію АЕС та розвантажують якийсь вантаж. На фоні всіх цих тривожних повідомлень також з’являється і ймовірно фейкова заява російського генерала про загрози підриву ЗАЕС військами рф. 

Він ніби то заявив, що “тут буде або російська земля, або випалена пустеля”. Інститут вивчення війни (ISW) припускає, що це просто відволікання уваги від реальних загроз. 

 

Які загрози реальні ?

Мережами ширяться апокаліптичні картинки, які показують, що ядерна катастрофа на ЗАЕС перетворить Запорізьку область на землю непридатну до життя, а територія забруднення охопить до 30 тисяч квадратних кілометрів.

Чи можливий Чорнобильський сценарій? І якщо ні – то чого очікувати від цієї ситуації? Розбираємось в питаннях ЗАЕС з експерткою з питань безпеки атомних електростанцій Оленою Паренюк.

 

Що таке “Чорнобильський сценарій та наскільки він ймовірний”? 

Олена Паренюк відразу наголошує, що ймовірність катастрофи, яку можна було б порівняти з катастрофою на ЧАЕС дуже низький. 

В першу чергу варто розуміти, що “Чорнобиль” стався не тому, що його хтось підірвав. Ця трагедія сталася через відсутність культури безпеки. І з того часу багато що змінилось. АЕС залишаються одними з найбезпечніших об’єктів. “Чорнобиль також стався через помилку оператора та через те, що в операторів не було свободи робити те, що вони мають робити.

Іншими словами: вони знали, що їм треба вимкнути реактор, а їм з Москви наказали його увімкнути й розганяти. Таке можливо на Запоріжжі. Це технічно складніше, але оператори люди й наразі вони живуть в умовах страшного психологічного пресингу. Це може бути не помилка, це може бути диверсія, коли людина з автоматом просто не дасть оператору виконувати свою роботу.  Всі реакторі в Україні дуже безпечні. Але ризики є”, пояснює експертка.

 

Наскільки правдива інформація щодо мінування

Така інформація дійсно є, проте перевірити її наразі немає можливості, каже Паренюк. 

“Скоріш за все заміновані певні структури на ЗАЕС, не будемо казати, які саме. Але потрібно дуже багато вибухівки, щоб такі структури підірвати. Я дуже сумніваюсь, що замінували сам реактор. Проте є багато інших вразливих ланок, які можна замінувати і якими можна шантажувати людей”, пояснює вона. 

 

Які сценарії найбільш ймовірні?

Вірогідним є  сценарій обстрілу території ЗАЕС і влучання ракети в сховища відпрацьованого ядерного палива. Це не буде “Чорнобильський сценарій”, але це може бути сценарій “Киштиму”, каже Паренюк.

Киштим це перша ядерна аварія СРСР 1957 року, яка була засекречена. За словами експертки, там стався витік стронцію. Він потрапив у річку Теча і забруднив все, що було нижче  за течією. 

Якщо буде розгерметизація кількох контейнерів, то все це може потрапити у ґрунтові води, а з ґрунтових вод у Дніпро. Але цей сценарій також дуже не високий”.

Наскільки адекватні мапи з прогнозами поширення радіації та масштабів аварії?

Олена Паренюк пояснює, що найбільша небезпека наразі для Запорізької області  та Енергодара, бо може статися витік радіонуклідів і щось необхідно буде робити вже на території самої атомної станції і так, це буде страшна аварія, але зовсім не тих масштабів, які можна побачити на цій мапі.

“Ми обговорювали з колегами цю мапу. Нам це нагадує ІПСО, направлене на українців. На чому базується ця мапа не ясно. Візьмемо напрямок вітру. На момент написання матеріалу, ви можете подивитись на сайті windy.com напрямок вітру. Як воно буде надалі – невідомо. Я не метеоролог, але кожен раз, коли я передивлялась напрямок вітру, то він дмухає в напрямку Чорного моря”. 

Енергоатом поширив розрахункові мапи поширення викидів, під ударом опиняться не лише Україна, а і Молдова, Румунія, Болгарія, Греція та Туреччина:

 

Що буде, якщо зруйнуються системи охолодження? 

Це дуже важко зробити. І це повинна бути спланована диверсія. Тоді можна очікувати катастрофи, впевнена експертка. Але для цього треба знищити всі запасні варіанти охолодження. 

Я б не заспокоювала себе, що росіяни абсолютно тупі, щоб це зробити. Там є представники Росатому, вони знають, як працюють ці реактори. Але зробити це дуже важко, це має бути дуже спланована диверсія. Поки що це виглядає просто як шантаж”, вважає Паренюк.

 

Чи можуть росіяни вкрасти у нас АЕС?

Так, і скоріш за все, це і є основна мета. 

“Процес перепідключення не швидкий. У нас різні частоти генерування, тому для цього треба побудувати нову інфраструктуру. Це не тиждень і не факт, що місяць. І одним зі сценаріїв може бути вимога від української сторони не обстрілювати будівництво”, каже Олена Паренюк. 

 

Чи критично для охолодження АЕС пошкодження живлення від ТЕЦ?

Адже навіть відключенні реактори потрібно весь час охолоджувати, а для цього потрібна електроенергія. Експертка підтверджує, що для цього потрібні зовнішні джерела енергії. 

“ТЕЦ віддають струм у “загальний котел”, у мережу. А потім споживачі беруть енергію з цього котла. Якщо енергії достатньо – то втрата однієї ТЕЦ не критична. Але якщо її, енергії, мало то це погано і підвищує ризики аварії”. 

Таку ж загрозу підтверджує в своєму інтерв’ю і начальник відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України Дмитро Гуменюк.

Він пояснює, що енергоблоки Запорізької АЕС є доволі безпечними, якщо порівнювати російські енергоблоки такої ж серії.  Україна впровадила цілу низку заходів з підвищення безпеки наших енергоблоків з 2011 року. Але вони проєктувалися ще у 70-х роках минулого століття і не передбачалося, що АЕС працюватиме в умовах воєнних дій, війни, окупації. У них не передбачено якихось захисних систем чи механізмів від обстрілів і тому пошкодження важливих систем може призвести до негативних наслідків.

ЗАЕС з’єднана з енергосистемою України чотирма лініями. Зараз три з них не функціонують через пошкодження.

Важливо розуміти, що АЕС це не теплова станція, вона не працює за принципом “чайника” – виключив газ, перестала кипіти вода і все зупинилося. Це об’єкт, який потребує довготривалої роботи систем для відведення енергії від активної зони реактора.  Якщо ця система не працює, то це може призвести до розплавлення активної зони, як це сталося на АЕС у Фукусімі. Такий сценарій з розплавленням активної зони ймовірний і на Запорізькій АЕС”, – каже він. 

 

Це трагедія лише для України?

Така неймовірна заява з’явилася на шпальтах відомого видання Politico вже 11 серпня. Там експерти кажуть, що це буде катастрофічним для місцевих жителів, але Європейський континент не постраждає, вважає президент Європейського Ядерного товариства Леон Цізель:

Для місцевих жителів це буде трагедія. Але для нас у Європі це буде дуже неважлива подія з точки зору наслідків для здоров’я чи будь-чого іншого в довкіллі”, сказав Цізель.

Олена Паренюк вважає такі заяви абсолютно нерпофесійними. 

“​​Ніхто з притомних ядерних експертів не буде стверджувати, що викид нуклідів в атмосферу це “неважлива подія. Навіть в 17 році, коли з “Маяка” на Киштимі вилився рутеній, його французи зафіксували в атмосфері в мікрокількостяз. І то була паніка на всю нашу спільноту, пів року всі радіоекологи стояли на вухах, бо росія не визнавала цю подію”. 

ВИСНОВКИ

  • Не варто розглядати лише апокаліптичні сценарії, але й заспокоювати себе, що ситуація під контролем – також безглуздо. Ситуація не під контролем і несе серйозні ризики. Хоча шанси уникнути їх доволі високі. 
  • Олена Паренюк підсумовує, що ми можемо розглядати такі сценарії:
  • Чорнобильський сценарій. Якщо персонал зробить помилку чи “помилку” через стрес або пресинг окупантів.
  • Сценарій Фукусіми. Якщо через брак охолодження розплавиться активна зона АЕС.
  • Сценарій Киштима. Якщо ракета влучить у сховище і станеться розгерметизація збірок.

 

 

Ще по темі:

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja