Без перебільшення всі ЗМІ та телеграм-канали облетіло відео, зняте в церкві, яка розташована в Києво-Печерській Лаврі, на якому чути пісню зі словами “Звон плывёт, плывёт над Россиею, пробуждается Матушка – Русь”.
Це пісня “Богородице, Богородице, Матерь света, Любви и добра”. І вона не про Київську Русь. В одній з варіацій цієї пісні просять про відродження все того ж русского міра:
“По Московии, Белоруссии,
И по Киевской стороне,
*По Уралу, Сибири, Кавказу,
Освящаются храмы Тебе.*
Купола, купола в небо синее,
Колокольни считать не берусь,
Звон плывёт, плывёт над Россиею,
Пробуждается Матушка – Русь.
Матерь Божия спасёт Россию,
Возрождается Матушка Русь!
В іншій, більш локальній, славлять суто Росію:
По Московии, по Рязанщине,
На Саратовской стороне,
По Уралу, Сибири и Брянщине
Освящают все храмы тебе.
На “інцидент” відреагували міністр культури Ткаченко та СБУ. Перший закликав розслідувати, служба відрапортувала, що вже займається.
Це відео викликало бурхливу негативну реакцію в мережі: прибічники УПЦ клянуть священника та всю ПЦУ заразом, за те що поширив відео, інші українці вимагають заборони церкви Московського патріархату в Україні та повернення Лаври Україні. Одні кричать, що це фейк, інші – що нічого нового/дивного – такі пісні лунали в Лаврі і раніше.
Ми в цьому матеріалі не розкажемо “всю правду”, щобільше, стверджуємо, що з наявного наразі відео неможливо її дізнатися. Ми лише пояснимо, чому аргументи сторін недостатні для 100% відповіді про підробленість чи справжність відео.
Отже, прибічники версії про фейковість відео використовують такі аргументи:
АРГУМЕНТ 1: Відео не з Лаври, а з Росії.
Це неправда, церкву доволі легко ідентифікувати через її унікальність – вона Г подібної форми, розташована ця церква на другому поверсі, тому має низьку стелю. Також впізнавані розписи та оздоблення.
Це Лаврський храм на честь всіх преподобних Печерських (“Теплий”). Ось він на мапі
АРГУМЕНТ 2: Священник пише, що відео зняте на 262 день війни, а цього дня служби в цій церкві не було.
Тобто опоненти уже визнають, що відео з Лаври, але знято якогось іншого дня.
По-перше: в дописі не стверджується, що це відео зняте під час богослужіння. Цей храм, як і інші в Лаврі, відкритий для вільних туристичних та паломницьких відвідувань.
На самому відео також не видно, щоб присутні брали участь в богослужінні: миряни ходять по церкві, священник в кадрі говорить з жінкою.
Щодо дня, коли було зняте відео. В дописі Михайло Омелян дійсно пише: “На території Києво-Печерської Лаври у 262-й день повномасштабного російського вторгнення моляться за росію”. Проте далі він пояснює, що “відео отримав від випускника КПБА, який з друзями зайшов в храм Всіх святих печерських у Лаврі”.
Тобто сам Михайло не знає, коли було зняте це відео, в дописі навіть не вказано коли його переслали. Ми маємо лише час розміщення відео у фейсбуці. Це, до речі, розбиває наступний аргумент опонентів.
АРГУМЕНТ 3: Метадані з відео свідчать про те, що воно було створене 12 листопада о 22:47. А за вікнами в церкві – білий день. Значить відео – підробка.
Річ у тім, що священник, який висунув таку версію, перевіряв відео, яке було завантажене в один з тг-каналів. І час та дату, які він побачив – це дата “створення” відео адміністратором каналу. В інших тг-каналах дата “створення” вже відрізняється. Також на різних каналах відрізняються тривалість відео (24с 427 мс та 24 с 300 мс відповідно) та бітрейт. Ми проаналізували кілька таких відео. Дивіться скріншоти.
Але всі вони – не оригінал, адже вперше відео було опубліковане у Фейсбуці.
А у фейсбуці первісні метадані відео дізнатися неможливо – фейсбук їх навмисне затирає. Проте видно, що відео довше, за всі телеграмні відео: 24 с 516 мс і в нього зовсім інший бітрейт. Та ще раз наголосимо, навіть у дописі Михайла Омеляна ми бачимо не оригінал відео, а лише те, що йому переслали. Можливо автор зйомки відрізав своє оригінальне відео і надіслав Омеляну лише фрагмент відео. Тоді навіть на відео, яке має пан Михайло час та дата будуть відрізнятися від справжнього часу зйомки.
АРГУМЕНТ 4: на оригінальне відео з Лаври накладено фальшивий звук.
Доказами цього нібито мають слугувати:
– сторонні звуки і шум в церкві під час зйомки
– відсутність в Києво-Печерській Лаврі жіночого хору
– відсутність в кадрі жінок, які співають
В церкві під час служби нібито ніхто не ходить і не говорить. Це відверта неправда – і шумлять, і ходять, і говорять, особливо в Лаврі, де постійний потік вірян-туристів.
Дійсно на кадрах чути звуки скрипу підлоги і розмови. Але вони навпаки можуть свідчити на користь оригінальності звуку. Наприклад, священник УПЦ Андрій Пальчук, який відстоює версію підробки, навмисне наклав на відео з Лаври пісню “Батько наш Бандера”, щоб показати, як це просто зробити. І от в його відео якраз всі фонові звуки затерті піснею.
Водночас на оригінальне відео справді нескладно було б накласти пісню про Росію, залишивши і фоновий шум. Також накладена пісня могла бути записана разом з цими фоновими звуками. Та поки що прихильники цієї версії не надали оригінал цього “відео з Росії”, з якого нібито було вирізано звук. Ми переглянули/переслухали кілька десятків версій виконання цієї пісні, та саме такого поки що не знайшли. Пошук за допомогою спецінструментів також дав результатів. Це не значить, що такого відео не існує. Та поки його немає, всі припущення про накладення звуку – голослівні.
Одностайну відповідь щодо підробленості відео можуть дати лише працівники СБУ та Нацполіції, проаналізувавши оригінальне відео з телефона автора.
Аргумент про виключно чоловічий хор Лаври теж не витримує критики. По-перше, на деяких богослужіннях в Трапезному храмі співає і жіночий хор. По-друге: ця пісня – не частина богослужбових пісень, тому не лише хор може її співати. Так ми виявили відео, де, наприклад, паломниці з Луганської області, співають цю пісню про Рязанщину та іншу “Русь” під час відвідин монастиря ще в 2016 році. Співають просто за столом. Так само група паломниць могла заспівати її під час відвідування Лаври.
Та це знову ж таки припущення. Відповідь чи були ці піснеспіви, дадуть правоохоронні органи, у яких, на відміну від інтернет-експертів, буде доступ до першоджерела.
