ПЕРЕВІРКА
Це вже не перший сплеск активності у мережі Facebook, коли користувачі поширювали подібні «листи щастя». Єдине, що надає нібито актуальності тексту – це згадування сучасних реалій, а саме пандемії COVID-19 в світі.
Насправді цей фейк з довгою бородою. Він з’явився ще у 2012 році, після чого регулярно відбувалася його реінкарнація раз на декілька років. Про це вперше повідомило американське інформаційне агентство ABC News. Журналісти вказували на те, що в повідомленні дається посилання на неіснуючу «Бернерскую конвенцію». Можливо, малася на увазі Бернська конвенція. Ця угода в області авторського права, яке не має відношення до роботи Facebook.
Будь-який користувач Facebook може зберегти конфіденційність своєї особистої інформації або зробити її загальнодоступною через свою особисту сторінку. Також в розділі «Політика використання даних» мережа дозволяє користувачам управляти всією інформацією на своїй сторінці. Проте, починаючи використовувати Facebook, користувач погоджується з умовами соцмережі. В розділі «Політика використання даних» Facebook перераховує, яку інформацію про користувачів збирає і що робить з нею.
Соціальна мережа Facebook у другому пункті розділу «Угода» пояснює:
«Ми нікому не надаємо інформацію, за якою можна встановити вашу особистість (наприклад, ваше ім’я та електронну адресу, які самі по собі можуть використовуватися для зв’язку з вами або для встановлення вашої особистості), якщо ви не дасте нам на це спеціальний дозвіл».
Наші колеги з ресурсу Snopes, який спеціалізується на викритті фейкових новин, теж ще у 2012 році проаналізували подібний флешмоб користувачів соцмережі, які розповсюджували «листи щастя».
Автор фактчеку, засновник Snopes Давид Міккельсон відзачив, що у тих, хто не згоден з інформаційною політикою Facebook, є тільки два варіанти: не реєструватися у мережі, або вимагати зміни цієї політики від самої платформи. Отже, ніякі заяви на сторінках користувачів не захистять їх від використання даних, які вони ж самі оприлюднили.
Соцмережа не приховує, що збирає і аналізує дані, завантажені користувачем, але запевняє, що вони завжди знеособлені і не дозволяють встановити їх джерело, тобто конкретної людини.