В оновленому ефірі програми «Свобода слова» активно обговорювалася тема повернення українських бранців, а також монобільшість партії Зеленського в українському парламенті. Що з цих тез відповідало дійсності – перевірили фахвці «БезБ».
ТЕЗА 1. (17:50). Антон Геращенко: «Я напомню, что в Израиле, несколько лет назад премьер-министр Израиля Беньямин Нетаньяху пошел на то, чтобы выдать 1000 арабских террористов, чтобы вернуть ОДНОГО израильского солдата»
ВЕРДИКТ: ПРАВДА з ознаками МАНІПУЛЯЦІЇ
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Дійсно у 2011 році Ізраїль пішов на те, щоб визволити одного свого солдата Гілада Шаліта, якого викрали у 2006 р. під час рейду бойовиків ХАМАС. В обмін на бійця із тюрем було випущено 1027 палестинців. Це був єдиний і виключний випадок. На посаді прем’єр-міністра у той час перебував Б. Нетаньяху, який взяв на себе політичну відповідальність за здійснений обмін.
Водночас у ізраїльському суспільстві цей обмін викликав неоднозначну реакцію. За результатами соціологічних досліджень від 50% до 79% громадян привітали такий нерівнозначний обмін. Натомість 43% респондентів, особливо родичі загиблих і постраждалі від рук обміняних терористів виступили категорично проти такого звільнення злочинців.
ТЕЗА 2. (50:50). Антон Геращенко: «Я хотел бы вернуться к вопросу – является ли угрозой демократии монобольшинство партии «Слуга народа». Если бы наше ток-шоу проходило в Париже, то наш бы вопрос звучал бы странно – потому что у Макрона есть монобольшинство его партии «Вперед Франция». Если бы проходила в Лондоне – то тоже вопрос звучал бы странно. Потому что там столетиями сложилась двухпартийная система. И там то у одной, то у другой партии бывает монобольшинство»
ВЕРДИКТ: МАНІПУЛЯЦІЯ
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Парламент Франції має у своєму складі Сенат та Національну асамблею. Останні парламентські вибори у Франції відбулися у 2017 році, коли до Національної асамблеї було обрано 577 депутатів. Найбільшу кількість місць тоді отримала партія Макрона «Вперед, республіко!» («Groupe La République en Marche») – 308 з 577. Тобто 53%.
Другою за кількістю отриманих місць стала партія «Республіканці» — 113 мандатів. , партія «Демократичний рух», отримали 42 мандати. , «Соціалістична партія» — 29, «Союз демократів і незалежних» — 18, «Нескорена Франція» Жан-Люка Меланшона — 17, «Національний фронт Марін Ле Пен» — 8 мандатів.
Система виконавчої влади у Франції докорінно відрізняється від України. До складу Кабінету міністрів входять окрім прем’єр-міністра: міністри, статс-секртарі та державні міністри, верховні комісари. Президент Франції самостійно призначає Прем’єр-міністра та затверджує поданий ним склад Кабінета Міністрів. Також президент головує в Раді міністрів.
Але, не зважаючи на більшість у парламенті та необмежену владу щодо призначення прем’єра та складу уряду, президент Макрон призначає прем’єром не члена своєї партії, а представника соціалістів Едуарда Філіппа. Соціалісти, між іншим, розгромно програли парламентські вибори – проти 219 голосів у попередньому парламенті, у 2107 році вони отримали лише 29 місць і посіли лише 4 місце за чисельністю. А проте, мінімум п’ять міністерських крісел дісталося саме соціалістам, декілька міністрів та секретарів з попереднього уряду також продовжили свою роботу. Головним критерієм для роботи в уряді є не приналежність до політсили президента. Це можливо тому, що система стримувань та противаг, яка закладена в Конституцію Франції працює і вона передбачає, що хоч призначає Кабмін Президент, але звільнити його може парламент. До того ж, для порушення питання довіри до уряду потрібно лише 10% голосів, тобто 58 депутатів. І депутати цим інструментом активно користуються.
Чи схоже це на Україну можна побачити, порівнявши голосування за новий Уряд.
Дещо недоречно порівнювати парламентсько-президентську республіку з монархією у Британії. Парламент Великої Британії заснований на двопалатній системі, і складається із Палати Лордів та Палати громад, в останній з яких відбувається основна законотворчість. Із 650 місць у Палаті громад Консервативній партії належить на сьогодні – 288, а у Палаті Лордів –234 місця із 775. Це означає, що наразі у парламенті Великої Британії консерватори мають просту арифметичну більшість, а не монобільшість, для якої їм знадобилося б 325 місць у Палаті громад і 388 місць у Палаті лордів. Частково цим пояснюються проблеми, з якими стикнулося Сполучене Королівство в ході затяжного процесу виходу із Європейського Союзу, відомому як Брекзіт.
В історії британського парламентаризму кейси, коли одна з партій не мала 50%+1 голос, також трапляються. Зокрема, правляча зараз Консервативна партія перемогла на виборах 2015 та 2017 років, але щоб сформувати уряд, була вимушена блокуватися із малими партіями (ліберальні демократи та ін..), представники яких пройшли в Палату громад.
ТЕЗА 3. (46:35). Сергій Соболєв: «Оновлення парламенту… Супер! Тільки попередній парламент був оновлений на 70%…”
ВЕРДИКТ: ПРАВДА частково
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Парламент VIII скликання був обраний у 2014 році, і достроково припинений у 2019 р. За даними офіційного веб-порталу Верховної Ради України у парламенті VIII скликання мали нагоду попрацювати 468 осіб у статусі нардепів, у парламенті VII скликання – 478 осіб. Із VII-го до VIII-го скликання повторно було обрано 165 депутатів, а, отже, попередній парламент було оновлено на 65%.
Автор: Тихий Вир