Маніпулювання громадською думкою через соціальні платформи у всьому світі залишається зростаючою загрозою для демократій, згідно з опитуванням про маніпулювання засобами масової інформації, проведеним у 2020 році Оксфордським інститутом інтернету, який входить до Оксфордського університету.
Згаданий звіт показує, що організована кампанія маніпуляції соціальними медіа працює у 81 країні, порівняно з кількістю 2019 року, яка складала 70 країн. При цьому глобальну дезінформацію у промислових масштабах «виробляють» великі уряди, фірми зв’язків із громадськістю та політичними партіями. На додаток, понад 76 країн із 81 застосовують дезінформацію як елемент політичного спілкування. Цей звіт також описує те, як саме дезінформація стала загальною стратегією кібер-маніпуляцій.
Професор Філіп Говард, директор Оксфордського інституту інтернету та співавтор звіту зазначає: «Наш звіт показує, що дезінформація стала більш професійною і тепер виготовляється у промислових масштабах. Зараз, як ніколи, громадськість повинна бути спроможною покладатися на надійну інформацію про державну політику та її діяльність. Компанії соціальних медіа повинні активізувати свої зусилля, направивши їх на виявлення неправдивої інформації та закриття фальшивих акаунтів без утручання влади для того, щоби громадськість мала доступ до високоякісної інформації».
Команда Оксфордського інституту інтернету заявляє, що рівень маніпуляцій соціальними мережами стрімко зріс з 2019 року. Уряди та політичні партії витрачають мільйони на «кібервійська» приватного сектору, які заглушають інші голоси на соціальних платформах. Такі професійні кібервійська також використовували громадянських впливових осіб для поширення маніпулятивних повідомлень. Сюди входять волонтери, молодіжні групи та організації громадянського суспільства, які підтримують їхні ідеології.
Випускниця Оксфордського інституту інтернету, докторка Саманта Бредшоу, провідний автор звіту, розповідає: «Наш звіт за 2020 рік висвітлює те, як урядові установи, політичні партії та приватні фірми продовжують використовувати соціальні мережі для поширення політичної пропаганди, забруднення цифрової інформаційної екосистеми та придушення свободи слова і свободи преси. Значна частина цієї діяльності отримала професійний характер через приватні фірми, які пропонують послуги дезінформації по найму».
Основні висновки, визначені дослідниками Оксфордського інституту інтернету, містять:
- Приватні фірми, які займаються стратегічними комунікаціями, мають все більшу вагу у процесі розповсюдження обчислювальної пропаганди, при цьому дослідники визначають державних суб’єктів, які працюють з такими фірмами у 48 країнах.
- Майже 60 мільйонів доларів було витрачено на подібні фірми, які використовують ботів та інші стратегії підсилення для подальшого формування враження про просування політичних повідомлень.
- Соціальні платформи стали головним полем битви, а такі фірми, як Facebook і Twitter, вживають заходів для боротьби з «кібервійськами», тоді як близько 10 мільйонів доларів витрачається на політичну рекламу у соціальних мережах. Згадані платформи видалили понад 317 тисяч облікових записів та сторінок, створених представниками кібервійськ, у період із січня 2019 року по листопад 2020 року.
Кібервійська часто безпосередньо пов’язані з державними органами. Відповідно до повідомлень, «у 62 країнах ми знайшли докази того, що урядова установа використовує обчислювальну пропаганду для формування громадської думки».
Проте також було встановлено, що авторитетні політичні партії також використовують соціальні мережі для «поширення дезінформації, придушення політичної участі та підриву опозиційних партій», про що стверджують дослідники Оксфорда.
Відповідно до звіту, «у 61 країні ми знайшли докази того, що політичні партії або ж представники політики, які балотувалися, використовували інструменти та прийоми обчислювальної пропаганди у межах своїх політичних кампаній. Дійсно, соціальні платформи перетворилися на найважливішу складову частину цифрової агітації».
Докторка Бредшоу додає: «Діяльність кібервійськ може виглядати інакше у демократичних країнах порівняно з тими, де є авторитарний режим. Виборчі органи влади повинні враховувати ширшу екосистему дезінформації та обчислювальної пропаганди, охоплюючи приватні фірми та впливових осіб, які все частіше діють у цьому просторі».
